Деревій паннонський - тысячелистник паннонский в справочнике растений цветов и лекарственных трав

рекомендуем

Прострел раскрытый (сон-трава луговая)


Деревій паннонський (Achillea pannonica);
тысячелистник паннонский

Багаторічна трав'яниста волохато-повстиста (особливо в молодому віці) рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебла прямо­стоячі, прості, 30—80 см заввиш­ки, часто трохи рожево-фіолетові. Листки лінійно-ланцетні, тричіперисторозсічені, листкові частки зближені; нижні листки черешко­ві, решта — сидячі, при основі — з вушками. Кінцеві частки листків ланцетні або лінійно-ланцетні, до 0,5—0,6 мм завширшки. Квітки зіб­рані в дрібні кошики, що утворю­ють негусті щитки; крайові квітки маточкові, язичкові, білі, жовтаві або рожевуваті, серединні — тру­бчасті, двостатеві. Плід — сім'ян­ка. Цвіте у червні — липні.

Поширення. Росте на відкритих місцях, схилах і галявинах по всій території України, крім Гір­ського Криму.

Заготівля і зберігання. Для ви­готовлення ліків використовують траву (Herba Millefolii) і квітки (Flores Millefolii). Заготівлю проводять від початку до сере­дини цвітіння рослини. Зрізують верхівки стебел завдовжки 15 см, а на нижній, грубій частині стеб­ла обривають листя. Заготовляючи квітки, зрізують лише суцвіття з квітоносами так, щоб довжина квітоносів не перевищувала 4 см. Сушать під наметами або на го­рищі, розкладаючи тонким (5—7 см) шаром і періодично пере­вертаючи. Сухої сировини вихо­дить 30—33%. Строк придатно­сті — 5 років. Сировина відпуска­ється аптеками.

Хімічний склад. Трава містить ефірну олію (до 0,8%), флаво­ноїди (лютеолін-7-глікозид, ру­тин), сесквітерпени (матрицин, мілефолід, балханолід), дубильні й гіркі речовини, ахілеїн, вітамін К, органічні кислоти (оцтова, му­рашина, ізовалеріанова) та інші речовини. До складу ефірної олії входять проазулен, а- і В-пінени, камфора, борнеол, туйон, цинеол, каріофілен тощо.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Комплекс хімічних речовин, що є в рослині, забез­печують їй багатосторонні тера­певтичні властивості. Насамперед, галенові препарати Деревія паннонського виявля­ють ефективну кровоспинну дію й використовуються при легене­вих, кишкових, гемороїдальних і носових кровотечах, при кровоте­чах з ясен і ран, а також при мат­кових кровотечах (при запальних процесах, фіброміомах, надмір­них місячних). Використовуючи Деревій паннонський як кровоспинний засіб, слід надавати перевагу препаратам з листя, бо квітки рослини такої дії не виявляють. Поряд з цим препарати Деревія паннонського подразнюють за­кінчення смакових нервів і поси­люють секреторну активність шлунка, розширюють жовчні про­токи і збільшують жовчовиділен­ня в дванадцятипалу кишку, під­вищують діурез, купірують спас­тичний біль у кишечнику, й це зумовлює використання їх при зниженому апетиті, гіпоацидному гастриті, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, виразкових спастичних колітах, метеоризмі, при хворобах печін­ки, нирок і сечового міхура. При зовнішньому використанні як кро­воспинного, протизапального, ба­ктерицидного та дерматонічного засобу препарати деревію паннонського дають ефект при гніздо­вому облисінні (Alopecia areata), надмірній жирності шкіри, вуг­рах, геморої й герпесі, сприяють загоюванню свіжих і нагноєних ран, виразок, фурункулів і луска­того лишаю, стимулюють ріст во­лосся. У народній медицині дере­вій використовують ще ширше. Крім усіх вищезазначених випад­ків, його вживають всередину як засіб, що регулює обмін речовин, при запамороченні, нудоті, голов­ному болі, безсонні, істерії, хло­розі (бліда неміч), малярії й ту­беркульозі легень, при проносах, нирковокам'яній хворобі, нічному нетриманні сечі, нічних полюціях і білях, для регулювання менстру­ацій і стимулювання виділення молока у матерів-годувальниць та як протиглисний засіб. Самостій­но траву деревію застосовують рідко. Частіше її використовують у суміші з іншими лікарськими рослинами. Деревій благородний входить до складу проносного чаю, протигеморойного чаю, апе­титних чаїв та шлункових чаїв. До складу лікувально-профілак­тичного харчового раціону корис­но включати салати, приготовані з доданням невеликої кількості молодих листочків деревію паннонського. Слід пам'ятати, що над­мірне й тривале вживання його спричинює запаморочення та ви­сипи на шкірі.

Лікарські форми і застосування

Внутрішньо— настій трави (15 г, або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) п'ють теплим по по­ловині — третині склянки 2—3 рази на день при гастритах, виразковій хворобі та як кровоспинний засіб;

ек­стракт деревію рідкий (Extractum Millefolii fluidum) приймають по 40—50 крапель 3 рази на день;

свіжий сік рослини, підсолоджений медом, вжи­вають по 1 чайній ложці три рази на день для збудження апетиту, покра­щення обміну речовин, при гепато­холециститах та гінекологічних хворо­бах (метрорагії);

настойку трави (30 г сировини на 100 г горілки, настою­ють 7 днів) по 20 крапель 3 рази на день перед їдою при дисменореї, сте­нокардії, кишкових спазмах;

суміш 0,15 г порошку листя деревію паннонського і 0,15 г порошку листя кро­пиви дводомної приймають перед їдою три рази на день як кровоспинний і протизапальний засіб;

дві столові ложки суміші трави деревію благородного, звіробою звичайного, золо­тотисячника малого, рутки лікарської, трави і кореня цикорію звичайного та листків подорожника великого, взятих порівну, варять 10 хвилин у 2 склянках води, настоюють пів­години і п'ють по півсклянки три рази на день за півгодини до їди про­тягом 1—2 місяців при гіпоацидному гастриті;

дві столові ложки суміші трави деревію паннонського, кореневищ аїру тростинового, бруньок берези по­вислої та листя мучниці звичайної у співвідношенні 2:1:1:2 варять 5—7 хвилин у 500 мл води, настоюють півгодини і випивають протягом дня за 4 рази при запаленні сечового міхура;

салат: молоде листя деревію паннонського витримують 1 хвилину в окропі, подрібнюють, змішують з підготовле­ними для салату капустою і цибулею, солять і заправляють рослинною олією (на 150 г квашеної капусти беруть 25 г зеленої цибулі, 5 г листя дере­вію, 10 г олії та сіль).

Зовнішньо — настій трави (2 столові ложки сировини на 500 мл окропу, на­стоюють одну годину) для обмивань, примочок, компресів (при вуграх, для лікування ран, виразок і фурункулів), місцевих ванн (при геморої, лускатому лишаї й корості) і для втирань (1 раз на день для стимулювання росту во­лосся);

настій квіткових кошиків (3 чай­ні ложки сировини на 200 мл окропу, настоюють 30 хвилин, проціджують, охолоджують) для компресів при над­мірній жирності шкіри обличчя; три чайні ложки суміші квіткових кошиків деревію паннонського, трави фіалки три­колірної і шишок хмелю звичайного, взятих порівну, заливають склянкою окропу, настоюють 30 хвилин, проціджують, охолоджують і застосовують цей настій так, як у попередньому про­писі;

маска на обличчя при надмірній жирності шкіри: настій квіткових ко­шиків деревію благородного (3 чайні лож­ки на 200 мл окропу) змішують з по­рошком сухого молока, крохмалем або борошном і одержану кашку наносять на обличчя, а через 15—20 хвилин зми­вають (так само можна використовува­ти і наведений вище настій суміші квіт­кових кошиків деревію паннонського, тра­ви фіалки триколірної і шишок хмелю звичайного);

суміш свіжорозтертої тра­ви деревію паннонського з прованською олією (у співвідношенні 1:10) для зма­щування уражених ділянок шкіри (при опіках, фурункулах і туберкульозі шкі­ри) і для втирань (1 раз на день при гніздовому облисінні).

Приведенные сведения исключительно энциклопедические –для получения рекомендаций по применению необходимо обратится К ВРАЧУ !

Пара строк с дачи
  • Вешенки - выращивание в домашних условиях - ...
  • Мучниця звичайна - arctostaphylos uvaursi (о.п.попов) - Мучниця звичайна (Arctostaphylos uvaursi)ведмеже вушко, брусничник, ведмежа ягода, вовчі ягідки та інші назви.Родина вересових — Ericaceae. З лікувальною метою використовують листя рослини. Поширена в північних...
  • Черемуха обыкновенная - prunus padus - Черемуха обыкновенная Черемуха - не только лекарственное, но и популярнейшее декоративное растение. К сожалению, ее часто рвут варварски, ломая крупные ветки, иногда портя при этом...
  • РЕДЬКА ЗИМНЯЯ КРУГЛАЯ ЧЕРНАЯ - Урожай 4,7-7,5 кг/кв.м. Для открытого грунта. Сроки созревания: среднеспелый, от всходов до технической спелости проходит 70-93 дня. Корнеплоды черные, плоско-округлые или округлые массой 250-600 г....
  • Лапчатка двувильчатая (двулопастная) - ЛАПЧАТКА ДВУВИЛЬЧАТАЯ (двулопастная) Многолетнее приземистое растение. Листья непарноперистые, листочки в верхней части раздвоены в виде вилки. Цветки мелкие, желтые, собраны в соцветия в виде метелки....
  • ПЕРЕЦ ЮПИТЕР 'B6F2040A6A3BF7079C12B6F105E8060B', // Charset to display. Possible: win, utf, iso, koi. Default: utf. Or any other ICONV acceptable encoding. 'charset' => 'win', // Whether to display the test link? If set to "true" code will display 1 test link. Possible: true, false. Default: false. 'test' => false, // How many test links to display. Default: 1. 'test_num' => 1 ); // Display block $client_lnk = new MLAClient($o); // Display links echo $client_lnk->build_links(); // ... // file PHP code ?> - Семена фирмы S&G. Среднеранний сорт для выращивания в открытом грунте. Сильные прямостоячие растения обеспечивают хорошее покрытие и защиту плодов от солнечных ожогов. Кубовидной формы, очень...
  • Бузина трав'яниста (Sambucus...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Бузина трав'яниста (Sambucus ebulus);бузина смердюча; бузина травянистая ОТРУТА ! Багаторічна трав'яниста рослина родини жимолостевих. Стебло пряме, борозенчасте, розгалужене, 60–150 см
  • Брусника – vaccinium...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Брусника – vaccinium vitis idaea l. Народные названия: брусница, брусничник, сердечник, уулах, отон. Ботаническая характеристика. Семейство брусничные. Небольшой вечнозеленый кустарник
  • Бузина черная —...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Бузина черная — Sambucus nigra L. Украинское название — бузина чорна, народные названия — бузина, бозник, бузок, бутила и др.
  • Бурачок горный —...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Бурачок горный — Alyssum montanum Семейство крестоцветные — Cruciferae Народные названия: икотная трава, лесной червенец Многолетнее, почти полукустарниковое серо-зеленое растение,

Разделы дачного справочника растений

Последние записи

Береза
Береза - betula (tourn.) l.Семейство березовые — Betulaceae В качестве лекарственных растений обычно рассматривают березу бородавчатую и березу пушистую, распространенные…
Бересклет крылатый (г.в.лавренова)
Бересклет крылатый — Euonymus alataСемейство бересклетовые — Celastraceae Кустарник, встречающийся на южной части Курильских островов. Химический состав растения не изучен.…
Барбарис амурский
Барбарис амурский - berberis amurensis maxim.Семейство барбарисовые — Berberidaceae Маловетвистый кустарник высотой до 2—3 м. Молодые ветви желтоватые, ко второму…

Об этой записи

Деревій паннонський - тысячелистник паннонский

Статья опубликована 18.04.2012 17:03. Автор — пробиолог.

Предыдущая запись — Бархатцы мелкоцветные (дудченко л.г.)

Следующая запись — Рожь посевная

Читайте новые статьи на главной странице и стоит заглянуть в архивы, там есть ссылки на все статьи.

а за городом...

  • # Катарантус розовый — cathara...
  • # Череда трехраздельная...
  • # Румянка красная...
  • # Плаун сплюснутый (дифазиум у...
  • # Наперстянка шерстистая - нап...
  • # Козелец белостебельный (г.в....
  • # ТЮЛЬПАНЫ Kiss...
  • # ТЮЛЬПАНЫ Doormans Record...
  • # Розмарин лекарственный - ros...
  • # Беламканда китайская - belam...
  • # Чернокорень лекарственный...
  • # Солодка голая - солодка гола...
  • # ТЮЛЬПАНЫ Escape...
  • # ТОМАТ МОНИКА...
  • # Кладония лесная...