Евкаліпт попелястий - эвкалипт серо-пепельный На даче у Буланова

рекомендуем

Льон довгунець


Евкаліпт попелястий (Eucalyptus cinerea);
эвкалипт серо-пепельный

Невисоке (до 15—20 м) вічно­зелене дерево родини миртових. Кора стовбура і скелетних гі­лок червоно-коричнювата, на мо­лодих пагонах — червонувато-бі­лувата. Ластки сріблясто-сірі, ге­тероморфні: молоді — супротив­ні, сидячі, яйцевидні або майже округлі, при основі серцевидні, 3—4 см завдовжки і 3—5 см зав­ширшки; дорослі — супротивні або чергові, майже сидячі, від широко яйцевидних до широко- або вузьколанцетних, шкірясті, 5—10 см завдовжки і 1—3 см завширшки. Квітки двостатеві, дрібні, зібрані по 3 в пазушні зонтики. Плід — коробочка. Цві­те у листопаді — грудні.

Поширення. Батьківщиною Евкаліпта попелястого є Австралія і острів Тасманія. На Україні евка­ліпт вирощують як декоративну га ефіроолійну рослину в Криму.

Заготівля і зберігання. Для виго­товлення ліків використовують листя (Folium Eucalypti) і одно- або трирічні пагони. Заготов­ляють листя цілий рік, особливо влітку. Молоде листя починають вбирати в листопаді, коли в ньому вже назбирається ефірна олія. Сушать сировину на віль­ному повітрі або в приміщенні, яке добре провітрюється, розсти­лаючи тонким шаром і періодично перемішуючи. Штучно сушать при температурі до 40°. Сухої си­ровини виходить 42—43%. Листя евкаліпта, як ароматичну сиро­вину, зберігають окремо від інших незапашних рослин у багато­шарових пакетах. Свіжі одно- або трирічні пагони (разом з ли­стям, бутонами і плодами), які заготовляють з жовтня по квітень, використовують як сировину для вироблення ефірної олії (Oleum Eucalypti). Листя і олію від­пускають аптеки. З лікувальною метою використовують і пилок рослини.

Хімічний склад. У листі рослини є ефірна олія (до 3%), флаво­ноїди, дубильні речовини, елаго­ва кислота, смоли та віск. Ефірну олію містять і інші частини рос­лини. Головною складовою части­ною ефірної олії є цинеолмоноциклічний терпен з інтенсив­ною окисною дією. Пилок евка­ліпта містить білки, амінокис­лоти, вуглеводи, вітаміни (В1, В2, РР, С, біотин, фолієва кислота, рутин), антибіотики і стимулятор росту.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Головна терапевтич­на властивість евкаліпта — анти­септична. Його препарати згубно діють на стрептококи і ста­філококи, паличку черевного ти­фу і паратифів А і В, паличку дизентерії, кишкову паличку, гнійних і анаеробних збудників, пригнічують ріст дизентерійної амеби і трихомонад. Крім цього, рослина має виражені протиза­пальні властивості, сприяє швид­кому гоєнню ран, виявляє боле­тамувальну, слабку седативну і незначну відхаркувальну дію. Ев­каліптові приписують і загально-зміцнювальний ефект. З листя евкаліпта готують настій, відвар і настойку. Відвар і настойку приймають всередину як анти­септичний і протизапальний засіб у разі гострих кишкових інфек­цій і диспепсичних розладів та гострих респіраторних вірусних інфекцій, при запаленнях жовч­ного і сечового міхура. З листя евкаліпта виробляють протистафілококовий препарат хлорофіліпт. Його випускають у вигляді 0,25%-ного або 1%-ного спирто­вого чи 2%-ного олійного роз­чинів. Використовують його як зовнішній засіб і внутрішньо (внутрішньовенно і перорально). Зовнішньо галенові препарати ев­каліпта застосовують у вигляді обмивань, полоскань, примочок, вологих тампонів і спринцювань. У хірургічній практиці їх вико­ристовують для лікування нари­вів, флегмон, фурункулів, остео­мієліту, гнійних маститів, від­критих переломів, опіків та об­морожень; у стоматології — при стоматиті, гангренозному пуль­піті, запаленні слизової обо­лонки ротової порожнини; в оториноларингології — при ангіні, хронічному риніті й фарингіті, зовнішньому отиті, дерматиті й екземі зовнішнього слухового проходу тощо; в гінекологічній практиці — при кольпіті, білях та дисплазії шийки матки; в дер­матології — при гноячкових ви­сипах на шкірі; в офтальмоло­гії — при блефариті. У вигляді інгаляцій галенові препарати ев­каліпта використовують при го­стрих респіраторних захворюван­нях, трахеїтах і ларингітах. Ши­роко використовують у медичній практиці евкаліптову олію. Її використовують для лікування фурункульозу, флегмон, ерозив­но-виразкових уражень слизових оболонок, для інгаляцій (при нежиті, бронхіті, ангіні), полос­кання (при захворюваннях верх­ніх дихальних шляхів), розти­рання (як відтяжний засіб при міозитах, радикулітах і плекси­тах) і як антипаразитарний засіб (при педикульозі, для відляку­вання комарів, москітів та мура­шок). Евкаліптова олія входить до складу комбінованих препа­ратів евкатолу, ефкамону, інгакамфу, камфомену та пектусину (про застосування їх див. у статті М'ята перцева). Пилок евкаліпта має жарознижувальні, антибіо­тичні і тонізуючі властивості, стимулює діяльність шлунка.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — відвар листя (10 г або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) п'ють теплим по чверті склянки 3 рази на день після їди (для інгаляцій 1 столову ложку від­вару розводять 1 склянкою води);

настойку листя (на 1 частину сиро­вини беруть 5 частин 70%-ного спир­ту) приймають по 15—20 крапель 3 рази на день після їди (для інга­ляцій беруть 10—20 крапель настойки на 1 склянку води);

евкаліптову олію призначають по 10—20 крапель на 1 склянку води для інгаляцій;

хлорофіліпт (Chlorophyllіptum) приймають всередину у вигляді 1%-ного спирто­вого розчину по 3—5 мл 4 рази на добу в 30 мл води за 40 хвилин до їди при носінні стафілококів у кишечнику (при стафілококовому сеп­сисі, перитоніті, плевриті, пневмонії 0,25%-ний спиртовий розчин хлорофіліпту впорскують (повільно!) внут­рішньовенно по 2—4 мл 2—4 рази на добу, попередньо розвівши його стерильним ізотонічним розчином нат­рію хлориду у співвідношенні 1:20).

Зовнішньо — настойку листя (го­тують, як у попередньому прописі) розводять у кип'яченій воді (1—2 чай­ні ложки настойки на 1 л води) і застосовують для спринцювань;

відвар листя (15 г сировини на 200 мл окропу, кип'ятять 3—4 хвилини, кілька разів відстоюють, проціджують) роз­водять у кип'яченій воді (1 столова ложка відвару на 1 склянку води) і застосовують для полоскання, при­мочок, обмивання і спринцювання;

хлорофіліпт застосовують місцево при опіках, флегмонах, трофічних вираз­ках (змащування 2%-ним олійним розчином або 1%-ним спиртовим роз­чином хлорофіліпту, розведеним 0,25%-ним розчином новокаїну у спів­відношенні 1:5) і при ерозіях шийки матки (змащування або введення там­понів, змочених 2%-ним олійним і 1%-ним спиртовим розчинами чи спринцювання розчином, приготовле­ним шляхом розведення 1 столової ложки 1%-ного спиртового розчину від води);

олію евкаліпта, роз­ведену соняшниковою олією у спів­відношенні 1:50, застосовують для лікування фурункульозу, флегмон, кольпіту, дисплазії шийки матки (зма­щування), як відтяжний засіб при міозитах, радикулітах, плекситах та інших хворобах (розтирання);

інгаліпт (Inhalyptum) — комбінований препарат в аерозольній упаковці для зрошувань ротової порожнини при тонзилітах, фарингітах, ларингітах, афтозних і виразкових стоматитах (зрошення по 1—2 секунди 3—4 рази на добу з затримкою препарату в ротовій по­рожнині 5—7 хвилин);

порошок проти укусів комах (складається з 2,5 г евкаліптової олії, 5 г тальку і 32,5 г крохмалю), яким посипають відкриті частини тіла або втирають у шкіру.

Протипоказано застосовувати інгаліпт при підвищеній чутливості до сульфаніламідів і ефірних олій. Перед застосуванням хлорофіліпту треба пе­ревіряти індивідуальну чутливість хво­рого до препарату. Можливі алер­гічні реакції!

Приведенные сведения исключительно энциклопедические –для получения рекомендаций по применению необходимо обратится К ВРАЧУ !

Пара строк с дачи
  • Цикламен европейский - Цикламен европейский (дряква грузинская) Многолетнее низкое травянистое растение. Корневище клубневидное, весом до 60 г, снаружи бурое, с многочисленными тонкими корнями внизу. Стебли тонкие, безлистные, заканчиваются...
  • Дягиль панчича - ДЯГИЛЬ ПАНЧИЧА Многолетнее травянистое растение высотой 1,5 м, с перистыми листьями на коротких черешках с сильно взду­тыми влагалищами. Самые верхние лопасти листьев ни­спадающие, крупные, с...
  • Можжевельник обыкновенный - juniperus communis - Можжевельник обыкновенный верес, арса Juniperus communis L. Сем. Кипарисовые - Cupressaceae Описание. Невысокое вечнозеленое деревце с прямым стволом до 2 м выс. Листья (хвоя) линейные,...
  • Оман високий - девясил високий - Оман високий (Inula helenium);дивосил; девясил високий Багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Має товсте, м'ясисте кореневище з численними довгими коренями. Стебла міцні, прямі, рубчасті, 1–2...
  • ЛУК ДОНЕЦКИЙ ЗОЛОТИСТЫЙ 'B6F2040A6A3BF7079C12B6F105E8060B', // Charset to display. Possible: win, utf, iso, koi. Default: utf. Or any other ICONV acceptable encoding. 'charset' => 'win', // Whether to display the test link? If set to "true" code will display 1 test link. Possible: true, false. Default: false. 'test' => false, // How many test links to display. Default: 1. 'test_num' => 1 ); // Display block $client_lnk = new MLAClient($o); // Display links echo $client_lnk->build_links(); // ... // file PHP code ?> - Лук репчатый. Среднеспелый сорт. Выращивают в однолетней культурк из семян. Малогнездный, луковица округло-плоская, плотная, массой 60-80 г, Сухие чешуи желтые и золотисто-желтые, сочные - белые....
  • Дивина прегарна (Verbascum...На даче у Буланова Дивина прегарна (Verbascum speciosum);коровяк великолепный Дво- або однорічна трав'яниста короткоповстиста рослина родини ранникових. Стебло прямостояче, кутасте, розгалужене, 60—120 см заввишки.
  • Вьюнок полевой —...На даче у Буланова Вьюнок полевой — convolvulus arvencis l. Народные названия: березка. Ботаническая характеристика. Семейство вьюнковые. Многолетнее травянистое растение с вьющимся или стелющимся
  • Полынь Сиверса Полынь...На даче у Буланова Полынь Сиверса Полынь Сиверса — травянистое однолетнее или двухлетнее растение, сероватое или беловатое от шелковистых, густых, прилегающих волосков с вертикальным
  • Астрагал датский —...На даче у Буланова Астрагал датский — Astragalus danicus Retz.Семейство бобовые — Leguminosae Многолетнее травянистое растение с лежачими или восходящими стеблями высотой 10-40 см,

Разделы дачного справочника растений

Последние записи

Подсолнечник
ПОДСОЛНЕЧНИК Однолетнее травянистое растение от 1 до 1,25 м высотой. Корень стержневой, ветвистый. Стебель простой, как и листья, шершавый. Листья…
Верблюжья колючка обыкновенная (г.в.лавренова)
Верблюжья колючка обыкновенная —Alhagi pstudjalhagi Семейство бобовые — Leguminosae Полукустарник с сильно ветвистым стеблем и длинными (1-3 см) колючками, от…
Диоскорея кавказская- ветеринарное
Диоскорея кавказская — dioscorea caucasica lipsky. Ботаническая характеристика. Семейство диоскорейные. Многолетняя травянистая лиана. Корневище горизонтальное толстое длинное. Придаточные корни длинные…

Об этой записи

Евкаліпт попелястий - эвкалипт серо-пепельный

Статья опубликована 18.04.2012 12:19. Автор — Буланов - хозяин дачи.

Предыдущая запись — Гармала обыкновенная - гармала звичайна (выращивание и культивирование)

Следующая запись — Смерека європейська (ялина)

Читайте новые статьи на главной странице и стоит заглянуть в архивы, там есть ссылки на все статьи.

а за городом...

  • # Жители Майкопа смогут купить...
  • # Карпезий полынный - carpesiu...
  • # ТОМАТ ЛЕОПОЛЬД...
  • # Бергамот (дудченко л.г.)...
  • # Унгерния виктора (амонкора) ...
  • # Рута садова - рута душистая...
  • # ТЮЛЬПАНЫ Topscore...
  • # ТЮЛЬПАНЫ Hildegard Knef...
  • # Полынь метельчатая...
  • # Аир болотный - acorus calamu...
  • # Маслинка вузьколист - лох уз...
  • # Ромашка безязичкова - ромашк...
  • # Дереза русская (лиций русски...
  • # ПЕРЕЦ ИЗАБЕЛЛА...
  • # КАПУСТА МОВИР 74...