Глід шарлаховий - боярышник шарлаховый в справочнике растений цветов и лекарственных трав

рекомендуем

Рогоглавник пряморогий


Глід шарлаховий (Crataegus coccinea);
боярышник шарлаховы
й

Дерево 2—5 м заввишки або кущ родини розових. Рослина з ко­лючками. Листки тонкі, широко-яйцевидні або яйцевидно-ромбіч­ні, біля основи ширококлиновидні або трохи серцевидні, 5—9-лопатеві або майже цілісні, по краю подвійнозубчасті, зверху світло-зелені, майже голі, зісподу — опу­шені. Квітки двостатеві, правиль­ні, 3—4-стовпчикові, 5-пелюсткові, білі або рожеві, в негустих щитковидних суцвіттях. Плоди яблуковидні, шарлахово-червоні, з борошнистим м'якушем. Цвіте у травні — червні.

Поширення. Розводять у садах і парках як декоративну рослину по всій Україні.

Заготівля і зберігання. Викори­стовують квітки і плоди. Квіт­ки (з листками або без них) заготовляють на початку цвітін­ня рослини, коли частина їх ще не розкрилась. Сушать у затін­ку. Сухої сировини виходить 18—20%. Строк придатності — один рік. Плоди збирають у пе­ріод повного достигання. Сушать при температурі 50—60°. Сухої сировини виходить 40%. Строк придатності — 2 роки. Квітки і плоди відпускають аптеки.

Хімічний склад. Квітки містять гіперозид, кверцетин, вітексин, сапонаретин, орієнтин, гомоорієнтин, рамнозиди вітексину, фе­нолокислоти (кавова, хлорогено­ва), аміни (холін, ацетилхолін, триметиламін). У плодах знай­дено органічні кислоти, цукри, сорбіт, пектинові речовини (1,9—6,1%), аскорбінову кислоту (18—100 мг %), В-каротин (0,4—2,7 мг %), вітамін К, фенольні сполу­ки (антоціани — до 1200 мг %, лейкоантоціани — 400—1500 мг %, катехіни, флавоноли, фенолокислоти тощо), кумарини (0,7—3,4%), стерини, тритерпенові ки­слоти (урсолову, олеанолову).

Фармакологічні властивості і ви­користання. Галенові препарати Глоду шарлахового виявляють кардіото­нічну, спазмолітичну, гіпотензив­ну, седативну та десенсибілізу­ючу дію. Глід здатний збільшу­вати силу серцевих скорочень, регулювати кров'яний тиск (під­вищений — знижує, знижений — підвищує), зменшувати збудли­вість нервової системи, зумо­влювати глибокий, спокійний і тривалий сон, не спричинюючи після пробудження станів пси­хічного пригнічення. Слід від­значити, що направленість те­рапевтичної дії препаратів глоду залежить від дозування. Якщо малі дози впливають на серцеву діяльність тонізуюче, то великі є чудовим спазмолітичним і се­дативним засобом. Надто великі дози, в 4—5 разів більші за звичайно призначувані, спричи­нюють зайву сонливість і спо­вільнення пульсу. Препарати рос­лини малотоксичні, не мають кумулятивних властивостей і не спричинюють побічних явищ. Їх використовують при різних захво­рюваннях серцевого м'яза, зокре­ма, при коронаритах, які супро­водяться симптомами стенокар­дії; при гіпертонічній хворобі, особливо при склеротичній та вегетативно-нервовій її формі; при артеріосклерозі, нервово-психіч­ному збудженні, запамороченнях; при гострому суглобовому ревма­тизмі, а також при клімакте­ричному неврозі як засіб, що зменшує збудливість нервової системи й усуває різні болісні симптоми, характерні для цього періоду життя жінок. Квітки і плоди Глоду шарлахового використовують окремо або в поєднанні з ін­шими лікарськими рослинами. Перевагу слід надавати препара­там, виготовленим з квіток рос­лини (краще брати свіжі квіт­ки), пам'ятаючи, що вони мало­ефективні при декомпенсації сер­ця.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — настойку квіток (на­стоюють 10 г свіжих квіток на 100 мл 70%-ного спирту або міцної горілки протягом 14 днів, проціджують) по 15—30 крапель у чарці води 3 рази на день (коли використовують настойку як седативний або десенсибілізую­чий засіб, дозу збільшують у 2— 3 рази);

настій квіток (5 г, або одна столова ложка висушених квіток на 200 мл окропу) по півсклянки 2—3 рази на день;

настойку плодів (настоюють 10 г сухих подрібнених плодів на 100 мл 70%-ного спирту або міцної горілки протягом 14 днів, проціджують) по 30—40 крапель у чарці води;

настій плодів (15 г або столова ложка сухих подрібнених плодів на 200 мл окропу) по по­ловині або третині склянки 2—3 ра­зи на день;

екстракт плодів (25 г подрібнених плодів на 100 мл окро­пу, кип'ятити до зменшення об'єму на­половину) по 40 крапель 3 рази на день;

одну столову ложку з верхом суміші квіток Глоду шарлахового (10 г), трави собачої кропиви звичайної (20 г), маренки запашної (20 г), листя ожи­ни сизої (25 г) і трави сухоцвіту багнового (15 г) настоюють 10 хв. на 200 мл окропу і п'ють по 1 склян­ці 3 рази на день при дратівливості, істеричних припадках, клімактерії;

од­ну столову ложку суміші квіток та плодів Глоду шарлахового, трави хвоща польо­вого, омели білої, зубків часнику (по 30 г), квіток арніки гірської (10 г) і трави деревію звичайного (40 г) настоюють на 200 мл окропу і п'ють по чверті склянки 4 рази на день при гіпертонічній хворобі;

три столові ложки суміші квіток та листя Глоду шарлахового (20 г), кореневищ з корінням валеріа­ни лікарської (20 г), трави собачої кропиви звичайної (20 г), чебрецю звичайного (5 г), материнки звичайної (5 г), листя меліси лікарської (10 г), м'яти перцевої (5 г), шишок хмелю зви­чайного (5 г), квіток лаванди колос­кової (5 г), трави горицвіту весня­ного (5 г) і листя конвалії звичайної (5 г) настоюють до охолодження на 300 мл окропу і п'ють по півсклянки 3 рази на день при серцевих неврозах (збір використовується в болгарській офіцинальній медицині);

дві столові ложки суміші квіток і листя Глоду шарлахового (30 г), трави хвоща польового (15 г), омели білої (30 г), квіток бузини чорної (30 г), слані ламінарії цукри­стої (5 г), листків меліси лікарсь­кої (5 г), м'яти перцевої (5 г), трави наберу садового (5 г), собачої кро­пиви звичайної (25 г), фіалки трико­лірної (15 г), листя берези пухна­стої (15 г), кореневищ з корінням валеріани лікарської (10 г) і трави барвінку малого (15 г) заливають 250 мл окропу, кип'ятять 5 хв., настоюють до охолодження, проціджують і випи­вають протягом дня за 3 рази після їди при гіпертонічній хворобі (збір використовується в болгарській офіцинальній медицині).

З готових аптеч­них препаратів використовують на­стойку глоду (Tinctura Crataegi) — по 20—30 крапель, рідкий екстракт глоду (Extractum Crataegi fluidum) — по 20—30 крапель 3—4 рази на день до їди.

Приведенные сведения исключительно энциклопедические –для получения рекомендаций по применению необходимо обратится К ВРАЧУ !

Пара строк с дачи
  • Сумах полукрылый - Сумах полукрылый – Rhus semialata Murr. (syn. R. chinensis Mill). (Anacardiaceae - Сумаховые) Произрастает в Китае, Корее, Лаосе, Северном Вьетнаме, Индии (склоны Гималаев), на Гавайских...
  • Грушанка мясо-красная (г.в.лавренова) - Грушанка мясо-красная — Pyrola incarnate Семейство грушанковые — Pyrofaceae Многолетнее травянистое растение, встречающееся на всем Дальнем Востоке, в Прибайкалье. Возможны массовый сбор и заготовка. С...
  • Амi зубна - амми зубная - Амi зубна (Ammi visnaga);кела; амми зубная Дворічна (в культурі — однорічна) трав'яниста рослина родини селерових (зонтичних), до 100 см заввишки. Стебло прямостояче, галузисте, трохи борозенчасте....
  • ГЕОРГИН КАКТУСОВИДНЫЙ ГАЙЛЕЙ ЖАН - ГЕОРГИН КАКТУСОВИДНЫЙ ГАЙЛЕЙ ЖАН Высота растения 120 см. Глубина посадки 15 см....
  • Апельсин сладкий, или китайский - АПЕЛЬСИН СЛАДКИЙ, или КИТАЙСКИЙ Вечнозеленое плодовое микоризное дерево, на рос­лых подвоях — высотой 12 м, на карликовых — 4—6 м. Крона шаровидная или пирамидальная, плотная,...
  • Сферофиза солонцовая, буян 'B6F2040A6A3BF7079C12B6F105E8060B', // Charset to display. Possible: win, utf, iso, koi. Default: utf. Or any other ICONV acceptable encoding. 'charset' => 'win', // Whether to display the test link? If set to "true" code will display 1 test link. Possible: true, false. Default: false. 'test' => false, // How many test links to display. Default: 1. 'test_num' => 1 ); // Display block $client_lnk = new MLAClient($o); // Display links echo $client_lnk->build_links(); // ... // file PHP code ?> - Сферофиза солонцовая, буян - Sphaerophysa salsula (Pallas) DC. Растет по солончакам, на засоленных песках, иногда в степях, только в юго-восточных районах Читинской области, у озера...
  • Бузина трав'яниста (Sambucus...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Бузина трав'яниста (Sambucus ebulus);бузина смердюча; бузина травянистая ОТРУТА ! Багаторічна трав'яниста рослина родини жимолостевих. Стебло пряме, борозенчасте, розгалужене, 60–150 см
  • Брусника – vaccinium...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Брусника – vaccinium vitis idaea l. Народные названия: брусница, брусничник, сердечник, уулах, отон. Ботаническая характеристика. Семейство брусничные. Небольшой вечнозеленый кустарник
  • Бузина черная —...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Бузина черная — Sambucus nigra L. Украинское название — бузина чорна, народные названия — бузина, бозник, бузок, бутила и др.
  • Бурачок горный —...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Бурачок горный — Alyssum montanum Семейство крестоцветные — Cruciferae Народные названия: икотная трава, лесной червенец Многолетнее, почти полукустарниковое серо-зеленое растение,

Разделы дачного справочника растений

Последние записи

Береза
Береза - betula (tourn.) l.Семейство березовые — Betulaceae В качестве лекарственных растений обычно рассматривают березу бородавчатую и березу пушистую, распространенные…
Бересклет крылатый (г.в.лавренова)
Бересклет крылатый — Euonymus alataСемейство бересклетовые — Celastraceae Кустарник, встречающийся на южной части Курильских островов. Химический состав растения не изучен.…
Барбарис амурский
Барбарис амурский - berberis amurensis maxim.Семейство барбарисовые — Berberidaceae Маловетвистый кустарник высотой до 2—3 м. Молодые ветви желтоватые, ко второму…

Об этой записи

Глід шарлаховий - боярышник шарлаховый

Статья опубликована 18.04.2012 17:59. Автор — пробиолог.

Предыдущая запись — Солнцесвет монетолистный

Следующая запись — Трутовик косотрубчатый, чага, березовый гриб, черный березовый гриб

Читайте новые статьи на главной странице и стоит заглянуть в архивы, там есть ссылки на все статьи.

а за городом...

  • # Лавр благородный (лавровое д...
  • # ОГУРЕЦ АМУР...
  • # Куколь полевой - agrostemma ...
  • # Астра КОНТРАСТЕР (СЕДАЯ ДАМА...
  • # Ирис ложноаировый (ирис желт...
  • # Норичник бюргера - scrophula...
  • # Омежник яванский - oenanthe ...
  • # Перстач гусячий...
  • # Липа мелколистная...
  • # Кочедыжник городчатый (г.в.л...
  • # БЕГОНИЯ ВИСЯЧАЯ...
  • # Брусника - брусниця (заготов...
  • # Їжачник безлистий - анабазис...
  • # Спориш...
  • # Софора толстоплодная - sopho...