Ялиця сибірська - пихта сибирская в справочнике растений цветов и лекарственных трав

рекомендуем

БАЗИЛИК ЗЕЛЕНЫЙ ШИРОКОЛИСТНЫЙ


Ялиця сибірська (Abies sibirica);
пихта сибирская

Високе (до 30 м заввишки) вічнозелене дерево родини соснових. Має вузькопірамідальну крону і циліндричний стовбур, укритий темно-сірою гладенькою, місцями з поперечними зморшками корою. Листки (хвоїнки) лінійні, плоскі, 15–30 мм завдовжки і 1 –1,25 мм завширшки, дуже м'які, одиничні, розміщені густо, дворядно, зверху темно-зелені, зісподу з двома білуватими смужками (смужки з 4–6 ліній кожна), на верхівці виїмчасті. Чоловічі шишечки поодинокі, пазушні, розміщені у верхній частині торішніх пагонів самих верхніх гілок. Жіночі шишечки розміщені в нижній частині торішніх пагонів, складаються з численних зеленуватих або червонуватих насінних і покривних лусок; нестиглі шишки буро-червоні, стиглі – ясно-коричневі, прямостоячі, яйцевидно-циліндричні, 5–8 см завдовжки і 2–4 см завширшки, після достигання розсипаються (на пагонах залишаються лише їх стрижні); покривні луски їх коротші за насінні приблизно вдвоє і тому не висуваються за них. Запилюється у травні–червні.

Поширення. Ялиця сибірська походить з Сибіру. На території України її культивують в садах і парках.

Заготівля і зберігання. Для медичних    потреб використовують бруньки, зелені цьогорічні пагони (далі – пагони), зелені нестиглі шишки (далі – шишки), хвою, живицю і продукти її переробки. Правила заготівлі бруньок, шишок і хвої див. у статті Ялина європейська. Пагони збирають протягом травня й у першій декаді червня і використовують свіжими. Живицю (терпентин) заготовляють у період росту молодих шишок (червень-серпень) у суху погоду. Жовна (вмістилища живиці) знаходяться в корі і мають вигляд потовщень. Для стимуляції утворення жовен по поверхні стовбура б'ють дерев'яним молотком, внаслідок чого на місці удару виникає жовно значних розмірів. Низ жовна проколюють загостреною трубочкою і видавлюють живицю у пляшку або банку. З живиці одержують скипидар (Oleum Terebinthinae). З хвої, пагонів і шишок одержують ефірну олію, яка є сировиною для виробництва синтетичної медичної камфори.

Хімічний склад. Бруньки, пагони, хвоя і шишки ялиці містять ефірну олію (0,6–3,0% ), дубильні речовини, аскорбінову кислоту (у хвої понад 0,3 % ), каротин, токофероли. До складу ефірної олії входять борнілацетат (30–60 % ), вільний борнеол, камфен (10%), а-пінен (10 % ), В-пінен, сантен, бісаболен, дипентен, феландрен. Живиця являє собою розчин смоли (каніфолі), кількість якої досягає 70 % , в ефірній олії (скипидарі). Головними складовими частинами смоли є смоляні кислоти (до 50 %) і резени.

Фармакологічні властивості і використання. У науковій медицині широке застосування знаходять препарати камфори: розчин камфори в олії 20 % -ний для впорскувань (Solutio Camphorae oleo-sae 20 % pro injectionibus), олія камфорна для зовнішнього застосування (Salutio Camphorae oleosae ad usum externum), мазь камфорна [Unguentum Camphora-tum), спирт камфорний (Spiritus Camphoratus), розчин камфори і саліцилової кислоти спиртовий (Solutio Camphorae et Acidi sali-cylici spirituosa), краплі «Дента» (Guttae „Denta"). При введенні під шкіру разчини камфори в олії тонізують дихальний центр, стимулюють судиноруховий центр. Крім того, камфора виявляє безпосередню дію на міокард, посилюючи в ньому процеси обміну і підвищуючи його чутливість до впливу симпатичних нервів, звужує периферичні кровоносні судини, сповільнює агрегацію тромбоцитів, сприяє відділенню харкотиння. Застосовують розчин камфори в комплексній терапії при гострій і хронічній серцевій недостатності, колапсі, у випадку пригнічення дихання при пневмонії і інших інфекційних захворюваннях, при отруєнні снотворними і наркотичними засобами. Застосування камфори протипоказане при епілепсії і схильності до судомних реакцій. При зовнішньому застосуванні препарати камфори виявляють подразнювальну і частково антисептичну дію, у зв'язку з чим ними користуються при міозитах, невритах, суглобовому ревматизмі тощо. Камфора входить до складу інгредієнтів ряду складних препаратів: краплі камфорно-валеріанові (див. статтю Валеріана лікарська); лінімент перцево-камфорний, камфоцин (див. статтю Перець стручковий однорічний); мазь «Гевкамен», мазь «Ефкамон», кишеньковий інгалятор інгакамф, аерозоль «Камфомен» (див. статтю М'ята перцева); лінімент «Санітас» (застосовують для втирання при суглобовому і м'язовому ревматизмі, артритах і ексудативному плевриті як знеболюючий і протизапальний засіб). Галенові препарати ялиці використовують у народній медицині. Настій пагонів або відвар бруньок, які мають відхаркувальні, сечогінні, дезинфікуючі, «кровоочисні» і знеболюючі властивості, дають всередину при запаленнях верхніх дихальних шляхів, бронхітах, туберкульозі легень, ревматизмі, подагрі, циститі, виразці шлунка. Відвар хвої призначають всередину як ефективний засіб для профілактики і лікування цинги. Як зовнішній засіб ялицю використовують при відмороженнях (компреси), запаленнях гортані (полоскання), розширенні вен (компреси або натирання), при білях у жінок та смердючій пітливості ніг (ванни).

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо – відвар сушених бруньок (10 г, або 1 столова ложка сировини на 200 мл окропу) по половині чи третині склянки 2–3 рази на день після їди; настій пагонів (30 г сировини на 1 л окропу, настояти 10 хвилин, процідити) по півтори склянки 3 рази на день; 30 г хвої промивають холодною кип'яченою водою, заливають склянкою окропу, кип'ятять 20 хвилин, охолоджують, додають на смак мед або цукор і випивають за день.

Зовнішньо – компреси з відвару (50 г хвої на 1 л окропу, кип'ятити 10 хвилин, процідити) на відморожені ділянки тіла; полоскання настоем (250 г хвої кип'ятити 5 хвилин в 1 л води, настояти 2 години, процідити), а з відвареної хвої – компрес на шию (тримати 6 годин); компрес або натирання відваром (500 г хвої на 1 л води, кип'ятити 10 хвилин, процідити) при розширенні вен; 100 г суміші (порівну) хвої і шишок заливають 1 л окропу, настоюють 20 хвилин, проціджують і одержаний у такий спосіб настій використовують щодня протягом тижня для сидячих ванн при білях або для ножних ванн при смердючій пітливості.

Приведенные сведения исключительно энциклопедические –для получения рекомендаций по применению необходимо обратится К ВРАЧУ !

Пара строк с дачи
  • Княжик сибирский - atragene sibirica - Княжик сибирский Княжик сибирский - небольшая кустарниковая лиана, способная обвиваться вокруг опоры и подниматься на мысоту до 3 метров. Листья однажды- или триждытройчатые, с продолговатыми,...
  • Эспарцет сибирский - Эспарцет сибирский Многолетнее травянистое растение со стержневым корнем и несколькими прямостоячими стеблями. Цветки мотылькового типа, темно-розовые, собраны в густые колосовидные кисти. Плоды — односемянные шиповатые...
  • Лаванда колоскова - лаванда колосковая - Лаванда колоскова (Lavandula angustifolia);лаванда колосковая Вічнозелена сірувато-зірчастоопушена рослина родини губо­цвітих. Півкущик з численними розгалуженими стеблами, 20—60 см заввишки. Листки супро­тивні, сидячі, лінійні або лінійно-ланцетні, з...
  • ОГУРЕЦ ПАРАТУНКА - Гибрид раннеспелый.От всходов до начала плодоношения 40-43 дня. Плод цилиндрический, длиной 7-9 см, массой 65-100 г, генетически без горечи, с пучковым плодоношением, среднебугорчатый, зеленый. В...
  • СВЕКЛА ДВУСЕМЯНННАЯ ТСХА - Свекла столовая. Урожай до 10,4 кг/кв.м. Пригоден к интенсивным технологиям. Для открытого грунта. Сроки созревания: среднеспелый, от всходов до технической спелости проходит 99-120 дней.. Плод:...
  • Солодка гола - glycyrrhiza glabra (о.п.попов) 'B6F2040A6A3BF7079C12B6F105E8060B', // Charset to display. Possible: win, utf, iso, koi. Default: utf. Or any other ICONV acceptable encoding. 'charset' => 'win', // Whether to display the test link? If set to "true" code will display 1 test link. Possible: true, false. Default: false. 'test' => false, // How many test links to display. Default: 1. 'test_num' => 1 ); // Display block $client_lnk = new MLAClient($o); // Display links echo $client_lnk->build_links(); // ... // file PHP code ?> - Солодка гола (Glycyrrhiza glabra)солодець голий, солодковий корінь, солодець, вербець.Родина бобових - Leguminosae. З лікувальною метою використовують корінь рослини. Солодка гола — це багаторічна рослина. В...
  • Бузина трав'яниста (Sambucus...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Бузина трав'яниста (Sambucus ebulus);бузина смердюча; бузина травянистая ОТРУТА ! Багаторічна трав'яниста рослина родини жимолостевих. Стебло пряме, борозенчасте, розгалужене, 60–150 см
  • Брусника – vaccinium...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Брусника – vaccinium vitis idaea l. Народные названия: брусница, брусничник, сердечник, уулах, отон. Ботаническая характеристика. Семейство брусничные. Небольшой вечнозеленый кустарник
  • Бузина черная —...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Бузина черная — Sambucus nigra L. Украинское название — бузина чорна, народные названия — бузина, бозник, бузок, бутила и др.
  • Бурачок горный —...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Бурачок горный — Alyssum montanum Семейство крестоцветные — Cruciferae Народные названия: икотная трава, лесной червенец Многолетнее, почти полукустарниковое серо-зеленое растение,

Разделы дачного справочника растений

Последние записи

Береза
Береза - betula (tourn.) l.Семейство березовые — Betulaceae В качестве лекарственных растений обычно рассматривают березу бородавчатую и березу пушистую, распространенные…
Бересклет крылатый (г.в.лавренова)
Бересклет крылатый — Euonymus alataСемейство бересклетовые — Celastraceae Кустарник, встречающийся на южной части Курильских островов. Химический состав растения не изучен.…
Барбарис амурский
Барбарис амурский - berberis amurensis maxim.Семейство барбарисовые — Berberidaceae Маловетвистый кустарник высотой до 2—3 м. Молодые ветви желтоватые, ко второму…

Об этой записи

Ялиця сибірська - пихта сибирская

Статья опубликована 18.04.2012 19:44. Автор — пробиолог.

Предыдущая запись — Верба козяча - salix caprea (о.п.попов)

Следующая запись — Падуб гостролистий - падуб остролистный

Читайте новые статьи на главной странице и стоит заглянуть в архивы, там есть ссылки на все статьи.

а за городом...

  • # Карпезий полынный - carpesiu...
  • # ТЮЛЬПАНЫ Super Parrot...
  • # ТЮЛЬПАНЫ Toyota...
  • # Ель сибирская (г.в.лавренова...
  • # Адонис амурский...
  • # Вереск (астахова в.г.)...
  • # Ялівець звичайний - можжевел...
  • # Боярышники - crataegus...
  • # КАРТОФЕЛЬ РОЗМАРИ...
  • # ТОМАТ ИРИС...
  • # ЦИНИЯ ЛИЛИПУТ...
  • # Ольха кустарниковая (ольхови...
  • # Оносма простейшая - onosma s...
  • # Черная смородина Дачница...
  • # Тысячелистник обыкновенный -...