Яловець звичайний - можжевельник обыкновенный в справочнике растений цветов и лекарственных трав

рекомендуем

ТЮЛЬПАНЫ Dante


Яловець звичайний (Juniperus communis);
можжевельник обыкновенный

Вічнозелений кущ або невелике (4–6 м заввишки) дерево родини кипарисових. Дводомна, рідше однодомна рослина з конусоподібною або яйцевидною кроною і прямим стовбуром з сірувато-бурою корою. Молоді пагони червонувато-бурі, тригранні. Листки хвоєвидні, жорсткі, лінійно-шиловидні, 8–20 мм завдовжки, колючі, зверху плоскожолобчасті, ясно-зелені з сизою поволокою, зісподу зелені, тупо-кілюваті, з поздовжньою борозенкою на кілі, розташовані тричленними черговими кільцями. Органи спороношення містяться на кінцях маленьких пазушних гілочок, густо вкритих трикутними лусками; чоловічі шишечки жовті, мають вигляд колосків, що несуть щитоподібні луски з 3–7 пиляками; жіночі шишечки складаються з кількох насінних лусок і трьох насінних зачатків і нагадують зелені бруньки. Після запліднення луски жіночої шишечки зростаються і утворюють соковиту зелену шишкоягоду. Спілі шишкоягоди кулясто-яйцевидні, чорні, з сизою поволокою, 6–9 мм в діаметрі, на вершку часто з трьома горбками. Запилюється у квітні-травні; шишкоягоди достигають наступного року восени.

Поширення. Яловець звичайний росте в підліску хвойних, рідше мішаних лісів в Карпатах і на Поліссі. Подекуди культивують в садах і парках як декоративну рослину.

Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують шишкоягоди (Fructus Juniperi communis), які заготовляють восени, струшуючи їх на розстелений під кущами брезент. Зібрані шишкоягоди вживають свіжими або сушать в теплому приміщенні, розстилаючи їх тонким шаром на чистій підстилці. Штучне сушіння проводять при температурі не вище 30°. Сушених шишкоягід виходить 66–67% . Шишкоягоди тривалий час можуть зберігатись у свіжому вигляді при температурі близько 0°. Сушені шишкоягоди є у продажу в аптеках.

Хімічний склад. Плоди ялівцю містять ефірну олію (0,5–2 % ), флавоноїди, смоли (до 9 % ), органічні кислоти (яблучна, оцтова, мурашина,   гліколева), цукри (30–40%), віск (0,6–0,7%), пектини, дубильні речовини, пентозани (біля 6 %), інтозит, солі калію. У складі ефірної олії є а-пінен, камфен, кадинен, дипентен, а-терпінеол, терпінелен, борнеол, ізоборнеол, юніперкамфора, вуглеводень, юнен і ін.

Фармакологічні властивості і використання.   Препарати ялівцю підвищують діурез і дезинфікують сечовивідні шляхи, збільшують виділення шлункового соку та жовчі, збуджують перистальтику кишок, розріджують харкотиння і полегшують відхаркування, діють протизапально та болезаспокійливо. Застосування препаратів ялівцю показане у випадку набряків, пов'язаних з нирковою недостатністю і порушенням кровообігу, при хронічних пієлітах і циститах, сечокам'яній хворобі, їх можна давати для збудження апетиту, при гастроентеритах, гепатопатіях, пов'язаних із застоєм жовчі, при схильності до каменеутворення у жовчному міхурі, при хронічних захворюваннях дихальних шляхів (трахеїти, ларингіти, бронхіти). Позитивний терапевтичний ефект одержують також при лікуванні невралгії, ревматизму і подагри (терапевтичний ефект можна в цих випадках значно посилити одночасним місцевим застосуванням ялівцю у вигляді ванн або розтирань настойкою). Плоди ялівцю входять до складу сечогінних чаїв. Протипоказано вживати препарати ялівцю у разі гострих запальних захворювань нирок (нефрити, нефрозонефрити) та при вагітності. В гінекологічній практиці відвар   шишкоягід   ялівцю вживають для спринцювань при кольпіті і білях бактеріального походження. Есенцію із свіжих зрілих плодів використовують в гомеопатії.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо– настій (10 г або 1 столову ложку сушених плодів на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 3–4 рази на день після їди; свіжі плоди вживають замість настою: у перший день старанно жують б плодів (насінини випльовують), додаючи в наступні 14 днів по 1 щодня, аж до 20 плодів, а потім поступово зменшуючи на 1 плід щодня – до 6; настойку (готують у співвідношенні 1,5:10) по 10–15 крапель 3 рази на день.

Зовнішньо – ванни з відвару (100–200 г сушених плодів варять в 1 л води і додають до ванни) для лікування подагри і ревматизму, екземи, корости, висипів; розтирання настойкою (готують, як у попередньому прописі); спринцювання відваром (20 г сушених плодів заливають 1 л окропу, кип'ятять 5 хвилин, проціджують і охолоджують).

 

Приведенные сведения исключительно энциклопедические –для получения рекомендаций по применению необходимо обратится К ВРАЧУ !

Пара строк с дачи
  • Мушмула германская (кавказская) - mespilus germanica - Мушмула германская (кавказская) Мушмула германская (кавказская) – высокий колючий кустарник или небольшое деревце высотой 1,5-6 м. Толстые ветви серые, тонкие - красно-бурые, побеги войлочно-опушенные. Побеги...
  • Кадило мелиссолистное (сарматское) - КАДИЛО МЕЛИССОЛИСТНОЕ (сарматское) Душистое растение с прямым опушенным стеблем высотой 20—50, иногда 80 см. Листья крупные, до 9 см длиной, яйцевидные или широкоовальные с островатой...
  • Терен - prunus spinosa (о.п.попов) - Терен (Prunus spinosa).Родина розових — Rosaceae. З лікувальною метою використовують його цвіт, плоди, коріння, кору й листя. Терен усім відома колюча кущова рослина, поширена всюди...
  • Дудник лекарственный - дягель лікарський (заготовка и хранение) - Дудник лекарственный (дягиль лекарственный) — Angelica Archangelica L. (Archangelica officinalis L.). Украинское название — дягель лікарський, народные названия — дяглиця, дзенгель, компас. Семейство зонтичные —...
  • Уснея - usnea - Уснея У представителей лишайников рода Usnea слоевище кустистое, свисающее, реже прямостоячее, длиной 5—30 см, в виде зеленоватых, серовато-зеленоватых или грязно-зеленоватых пучков, состоящих из нитей 2—7...
  • Иссоп обыкновенный — hyssopus officinalis l. (пряноароматические растения) 'B6F2040A6A3BF7079C12B6F105E8060B', // Charset to display. Possible: win, utf, iso, koi. Default: utf. Or any other ICONV acceptable encoding. 'charset' => 'win', // Whether to display the test link? If set to "true" code will display 1 test link. Possible: true, false. Default: false. 'test' => false, // How many test links to display. Default: 1. 'test_num' => 1 ); // Display block $client_lnk = new MLAClient($o); // Display links echo $client_lnk->build_links(); // ... // file PHP code ?> - Иссоп обыкновенный — Hyssopus officinalis L. Как пряное и особенно как лекарственное растение иссоп обыкновенный известен давно. Цветочные побеги в свежем и высушенном виде используются...
  • Бузина трав'яниста (Sambucus...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Бузина трав'яниста (Sambucus ebulus);бузина смердюча; бузина травянистая ОТРУТА ! Багаторічна трав'яниста рослина родини жимолостевих. Стебло пряме, борозенчасте, розгалужене, 60–150 см
  • Брусника – vaccinium...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Брусника – vaccinium vitis idaea l. Народные названия: брусница, брусничник, сердечник, уулах, отон. Ботаническая характеристика. Семейство брусничные. Небольшой вечнозеленый кустарник
  • Бузина черная —...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Бузина черная — Sambucus nigra L. Украинское название — бузина чорна, народные названия — бузина, бозник, бузок, бутила и др.
  • Бурачок горный —...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Бурачок горный — Alyssum montanum Семейство крестоцветные — Cruciferae Народные названия: икотная трава, лесной червенец Многолетнее, почти полукустарниковое серо-зеленое растение,

Разделы дачного справочника растений

Последние записи

Береза
Береза - betula (tourn.) l.Семейство березовые — Betulaceae В качестве лекарственных растений обычно рассматривают березу бородавчатую и березу пушистую, распространенные…
Бересклет крылатый (г.в.лавренова)
Бересклет крылатый — Euonymus alataСемейство бересклетовые — Celastraceae Кустарник, встречающийся на южной части Курильских островов. Химический состав растения не изучен.…
Барбарис амурский
Барбарис амурский - berberis amurensis maxim.Семейство барбарисовые — Berberidaceae Маловетвистый кустарник высотой до 2—3 м. Молодые ветви желтоватые, ко второму…

Об этой записи

Яловець звичайний - можжевельник обыкновенный

Статья опубликована 18.04.2012 18:19. Автор — пробиолог.

Предыдущая запись — Конвалія (травнева)

Следующая запись — Костенец зеленый

Читайте новые статьи на главной странице и стоит заглянуть в архивы, там есть ссылки на все статьи.

а за городом...

  • # Виноград культурный — vitis ...
  • # Очиток большой - sedum maxim...
  • # ГЛАДИОЛУС БЕЛЫЙ ПРОСПЕРЕТИ...
  • # Аконіт дібровний - аконит пр...
  • # ТОМАТ АДЕЛАИДА...
  • # Скерда кровельная - сгеpis t...
  • # Буркун лікарський - донник л...
  • # Чистотіл (зелемозень)...
  • # РЕПА ПЕТРОВСКАЯ 1...
  • # Лопух павутинистий - лопух в...
  • # Электромонтажные работы на д...
  • # Хвощ полевой - хвощ польови...
  • # Овес - avena sativa (о.п.поп...
  • # Пижмо звичайне - пижма обыкн...
  • # Серпуха...