Кропива дводомна - крапива двудомная в справочнике растений цветов и лекарственных трав

рекомендуем

Гореч птичий, или спорыш


Кропива дводомна (Urtica dioica);
кропива велика; крапива двудомная

Дводомна багаторічна трав'яниста вкрита жалкими волосками росли­на родини кропивових. Стебло прямостояче, тупочотиригранне, 50–150 см заввишки, розгалу­жене. Листки супротивні, череш­кові, серцевидно-яйцевидні, яйце­видно-ланцетні або ланцетні, 7– 14 см завдовжки, 2–4 см зав­ширшки, загострені, зубчасто-пилчасті, з загнутими до верхів­ки великими зубцями. Квітки жовто-зелені, дрібні, одностате­ві, у розгалужених колосовид­них суцвіттях, трохи довших за черешки листків, у пазухах яких вони містяться; оцвітина чотирироздільна. Плід–сім'янка. Цвіте у червні – серпні.

Поширення. Кропива дводомна росте по всій території України на трохи вологих місцях серед чагарників, у лісах, біля парка­нів, уздовж доріг, по засмі­чених місцях, де багато нітратів. Заготівля і зберігання. Для лі­карських потреб використовують листя (Folia Urticae dioicae), ко­ріння (Radix Urticae dioicae) і на­сіння (Semen Urticae dioicae). Листя збирають під час цвітіння рослини, відокремлюючи його від стебла, і сушать обов'язково в затінку, по змозі швидко. Сушіння припиняють, коли цент­ральні жилки стають ламкими, Сухої сировини виходить 18 % . Зберігають у приміщеннях, що не мають прямого сонячного освітлення. Строк придатності – 2 роки. Листя кропиви дводомної відпускається аптеками. Коріння копають восени. Помивши і звіль­нивши від наземної частини, його розстилають на відкритих майданчиках і сушать. При не­сприятливих погодних умовах су­шіння проводять під укриттям або в приміщенні, яке добре про­вітрюється. Сухого коріння ви­ходить 25 % . Насіння заготовля­ють у період повної стиглості, зрізуючи цілі рослини, які після досушування обмолочують, а на­сіння просівають через сито. Коріння і насіння в науковій медицині не використовують.

Хімічний склад. Листя кропиви дводомної містить глікозид уртицин, дубильні речовини (понад 2 % ), каротиноїди (каротин, ксан­тофіл, ксантофілепоксид, віолаксантин), хлорофіл (до 5%), віта­міни С, В2, В3, органічні кислоти, мікро- і макроелементи (кремній, залізо – 41 мг % , мідь – 1,3 мг % , марганець – 8,2 мг %, бор – 4,3 мг % , титан – 2,7 мг % , ні­кель– 0,03 мг %). У свіжому листі, крім того, є значна кіль­кість вітаміну К|, який при сушінні сировини руйнується. В корінні кропиви є таніни, алка­лоїд нікотин і вітамін С; в на­сінні – жирна олія (16–33 % ), головною складовою частиною якої є лінолева кислота (73,6%).

Фармакологічні властивості і ви­користання. Кропива дводомна має кровоспинні, сечогінні та загальнозміцнюючі властивості, ви­являє слабку жовчогінну дію. Гемостатичні властивості пов'я­зані з наявністю в рослині знач­ної кількості філохінону (віта­мін K1), який впливає на син­тез протромбіну в печінці. Діуре­тичний ефект залежить від флавоноїдів та органічних кислот (глі­колова і гліцеринова). Загально-зміцнюючі властивості поясню­ються наявністю значної кількості хлорофілу, який, як встановлено експериментально, виявляє сти­мулюючу й тонізуючу дію, акти­візує основний обмін речовин, посилює діяльність серцево-су­динної системи і дихального центру, стимулює грануляцію та епітелізацію уражених тканин. Крім того, препарати з кропиви дводомної збільшують кількість еритроцитів і нормалізують склад крові (кровотворна дія заліза), зменшують кількість цукру в кро­ві, виявляють протизапальну дію, підвищують регенерацію слизо­вих оболонок шлунково-кишко­вого тракту, мають судинозву­жувальний вплив, сприяють нор­малізації порушеного менструаль­ного циклу. Хімічний склад кро­пиви дає змогу віднести її й до вітамінних засобів. Застосовують кропиву переважно як кровоспин­ний засіб (при легеневих, кишко­вих, маткових, гемороїдальних та інших кровотечах). Поряд з цим препарати з листя кропиви є ефек­тивним засобом при атеросклеро­зі, залізодефіцитній анемії, холе­циститах, гастритах, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, розладах травлення, цук­ровому діабеті, гіповітамінозі та гіпогалактії. Як сечогінний засіб препарати кропиви показані при нирковокам'яній хворобі, асциті, набряках і ревматизмі. Кропива дводомна входить до складу шлункових чаїв, проносних чаїв і вітамінних чаїв, до складу пре­парату алахол, який використову­ють при гепатитах, холециститах і хронічних запорах. До складу лікувально-профілактичного хар­чового раціону включають салати з молодого листя рослини. Пре­парати з кропиви дводомної за­стосовують у дерматології й кос­метиці. Всередину настій з листя кропиви вживають при комплекс­ному лікуванні вугрів. Відваром листя на розведеному водою оцті (приготування див. у статті Кро­пива жалко) миють голову при круговій або гніздовій плішиво­сті, себореї, облисінні, перед­часному посивінні. В разі об­лисіння й передчасного посивіння терапевтичний ефект можна по­силити одночасним прийманням всередину настою з листя кропи­ви. Свіжим соком лікують рани, варикозні виразки й запрілості (див. статтю Кропива жалка).

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо – настій листя кропиви (10 г, або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по половині або чверті склянки 3–5 раз на день до їди; екстракт кропиви рідкий (Extractum Urticae fluidum) по 25–30 крапель 3 рази на день за 30 хв до їди; свіжий сік кропиви по 1 чайній ложці 3 рази на день; відвар суміші (порівну) коріння і насіння кропиви (40–50 г суміші на 400 мл окропу, варити, поки не зали­шиться половина рідини) по 3 столові ложки 4–5 раз на день; порошок з на­сіння кропиви приймають по 2–3 г на прийом (запиваючи водою) 3 рази на день; столову ложку суміші кори кру­шини ламкої (60 г), листя кропиви дво­домної (20 г) і трави деревію звичайного (20 г) варять 10 хвилин у двох склянках води і п'ють по половині чи одній склянці на ніч для поліпшення трав­лення; столову ложку суміші листя кро­пиви дводомної (50 г), коріння кро­пиви дводомної і солодки голої (по ЗО г) настоюють 15–20 хвилин на склянці окропу і п'ють по 1 склянці 2 рази на день при хронічному за­паленні нирок; розтерту на порошок суміш насіння кропиви дводомної (50 г), спор плауна булавовидного (20 г) і цукру (30 г) приймають по 1 чайній ложці 3 рази на день при нирково­кам'яній хворобі; розтерту на поро­шок суміш (порівну) листя кропиви дводомної, шавлії лікарської і подо­рожника ланцетолистого вживають по 1 чайній ложці 3 рази на день при хронічному гепатохолециститі; салат: помите молоде листя кропиви дводом­ної занурюють на 5 хвилин в окріп, відкидають на сито, подрібнюють, додають оцту, прикрашають кусочка­ми вареного яйця і заправляють верш­ками (на 150 г кропиви беруть одне яйце, 20 г вершків, сіль та оцет).

Зовнішньо – при м'язовому і суг­лобовому ревматизмі нажалюють бо­лісні місця кропивою. Вживання пре­паратів кропиви дводомної всередину протипоказане при гінекологічних кро­вотечах у хворих з поліпами і різ­ними пухлинними захворюваннями яєч­ників і матки. Існує думка (експе­риментально підтверджена), що гемо­статичні властивості має свіже листя кропиви або сік, сухе ж листя крово­спинної дії не виявляє (Акопов, 1981).

Приведенные сведения исключительно энциклопедические –для получения рекомендаций по применению необходимо обратится К ВРАЧУ !

Пара строк с дачи
  • ПЕРЕЦ ЗДОРОВЬЕ - Растение раскидистое, высокое (140-170 см). Положение плодов на растении пониклое.Урожайность 4-5 кг/кв.м. Дружное формирование урожая. Для выращивания в закрытом грунте. Сроки созревания: очень раннеспелый. Период...
  • Пастернак посевной - пастернак посівний (заготовка и хранение) - Пастернак посевной — Pastinaca sativa L.Украинское название — пастернак посівний; народное название — пастернак. Семейство зонтичные — Apiaceae (Umbelliferae). С лечебной целью используют плоды. На...
  • Стальник полевой- ветеринарное - Стальник полевой — ononis arvensis l. Ботаническая характеристика. Семейство бобовые. Многолетнее травянистое растение, достигающее высоты до 80 см. Корень стержневой, длинный, маловетвистый, на изломе беловатый,...
  • ТЮЛЬПАНЫ Belcanto - ТЮЛЬПАНЫ ПРОСТЫЕ ПОЗДНИЕ Belcanto Сроки цветения - поздний. Высота растения - средний....
  • ТЮЛЬПАНЫ Lambada - ТЮЛЬПАН БАХРОМЧАТЫЕ Lambada Сроки цветения - поздний. Высота растения - средний....
  • Мелколепестник канадский 'B6F2040A6A3BF7079C12B6F105E8060B', // Charset to display. Possible: win, utf, iso, koi. Default: utf. Or any other ICONV acceptable encoding. 'charset' => 'win', // Whether to display the test link? If set to "true" code will display 1 test link. Possible: true, false. Default: false. 'test' => false, // How many test links to display. Default: 1. 'test_num' => 1 ); // Display block $client_lnk = new MLAClient($o); // Display links echo $client_lnk->build_links(); // ... // file PHP code ?> - МЕЛКОЛЕПЕСТНИК КАНАДСКИЙ Однолетнее травянистое растение с прямостоячим стеблем высотой до 1 м, сильноразветвленным и опушенным. Листья линейно-ланцетные, также опушенные, нижние — с редкими зубчиками по...
  • Бузина трав'яниста (Sambucus...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Бузина трав'яниста (Sambucus ebulus);бузина смердюча; бузина травянистая ОТРУТА ! Багаторічна трав'яниста рослина родини жимолостевих. Стебло пряме, борозенчасте, розгалужене, 60–150 см
  • Брусника – vaccinium...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Брусника – vaccinium vitis idaea l. Народные названия: брусница, брусничник, сердечник, уулах, отон. Ботаническая характеристика. Семейство брусничные. Небольшой вечнозеленый кустарник
  • Бузина черная —...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Бузина черная — Sambucus nigra L. Украинское название — бузина чорна, народные названия — бузина, бозник, бузок, бутила и др.
  • Бурачок горный —...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Бурачок горный — Alyssum montanum Семейство крестоцветные — Cruciferae Народные названия: икотная трава, лесной червенец Многолетнее, почти полукустарниковое серо-зеленое растение,

Разделы дачного справочника растений

Последние записи

Береза
Береза - betula (tourn.) l.Семейство березовые — Betulaceae В качестве лекарственных растений обычно рассматривают березу бородавчатую и березу пушистую, распространенные…
Бересклет крылатый (г.в.лавренова)
Бересклет крылатый — Euonymus alataСемейство бересклетовые — Celastraceae Кустарник, встречающийся на южной части Курильских островов. Химический состав растения не изучен.…
Барбарис амурский
Барбарис амурский - berberis amurensis maxim.Семейство барбарисовые — Berberidaceae Маловетвистый кустарник высотой до 2—3 м. Молодые ветви желтоватые, ко второму…

Об этой записи

Кропива дводомна - крапива двудомная

Статья опубликована 18.04.2012 20:54. Автор — пробиолог.

Предыдущая запись — Бобы тонка, диптерикс

Следующая запись — Луносемянник даурский - menispermum dauricum

Читайте новые статьи на главной странице и стоит заглянуть в архивы, там есть ссылки на все статьи.

а за городом...

  • # Фізаліс звичайний - физалис ...
  • # МАРГАРИТКА ШНЕЕБАЛ...
  • # Фіалка триколірна - фиалка т...
  • # Чистець лісовий - чистец лес...
  • # Ужовник...
  • # Кортуза алтайская...
  • # Звіробій (прозірник)...
  • # Полынь морская (сантониновая...
  • # Катарантус розовый — cathara...
  • # Крестовник дубравный, золоту...
  • # Нечуй-вітер волохатий - hier...
  • # Эритрофлеум гвинейский...
  • # Плаун темный - l. obscurum...
  • # Астра МАЛИНОВЫЙ ШАР...
  • # Гірчиця сарептська - горчица...