Лопух дібровний - лопух лесной в справочнике растений цветов и лекарственных трав

рекомендуем

ГЕОРГИН ОРХИДЕЕВИДНЫЙ ЖИРАФ


Лопух дібровний (Arctium nemorosum);
лопух лесной

Дворічна трав'яниста рослина ро­дини айстрових (складноцвітих). Стебло прямостояче, 10—250 см заввишки, павутинистоопушене, з довгими, дуговидно донизу відігнутими гілками. Листки яй­цевидно-серцевидні, короткозагострені, зісподу сіруватопавутинисті. Квітки двостатеві, трубчас­ті, пурпурові, в майже кулястих кошиках, що утворюють китице­видне суцвіття: кошики — на ду­же коротких залозистих ніж­ках. Плід —сім'янка. Цвіте у червні — серпні.

Поширення. Росте в лісах на За­карпатті, Розточчі-Опіллі на По­ліссі, в Лісостепу і в Гірському Криму.

Заготівля і зберігання. Для ви­готовлення ліків використову­ють коріння (Radix Bardanae, си­нонім — R. Arctii lappae), рід­ше — листя (Folia Arctii lappae) і плоди (Fructus Arctii lappae). Коріння заготовляють з рослин, які ще не цвіли, миють у хо­лодній воді, чистять від зовніш­ньої частини кори, розрізують на куски 10—15 см завдовжки, при необхідності розчахують ще вздовж і сушать на сонці, у теп­лому приміщенні, яке добре про­вітрюється, або на горищі. Штуч­не сушіння проводять при тем­пературі до 50°. Сухого коріння виходить 26—28%. Листя зби­рають після цвітіння рослини. Його звільняють від черешків (залишки черешків не повинні перевищувати 2 см) і сушать під укриттям на свіжому повітрі або в приміщенні, яке добре провітрюється. Сухого листя ви­ходить 12—13%. Строк придат­ності коріння — 5 років, листя — 1 рік. Плоди збирають у серп­ні — вересні. Аптеки сировину лопуха дібровного не відпус­кають.

Хімічний склад. Коріння лопуха дібровного містить дубильні й гіркі речовини, слиз, флаво­ноїди ситостерин і стигмасте­рин, ефірну (до 0,17%) і жирну олії, інулін (до 45%), органіч­ні кислоти (кавова, лимонна, яблучна), глікозид арктиїн, який при гідролізі розщеплюється на лактон арктигенін і глюкозу; листя — флавоноїди, антоціани, органічні кислоти, ефірну олію, дубильні речовини, слизи, аскор­бінову кислоту (до 350 мг %); плоди — глікозид арктиїн, сескві­терпенові лактони та жирну олію.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Препарати коріння лопуха мають діуретичні, жовчо­гінні, дезинфікуючі й потогінні властивості; вони стимулюють утворення протеолітичних фер­ментів і поліпшують інсуліноутворюючу функцію підшлун­кової залози, збільшують кіль­кість глікогену в печінці, ак­тивно впливають на обмін речо­вин. Усередину відвар коріння лопуха дають при хворобах обмі­ну речовин (подагра, суглобовий ревматизм, ниркові й жовчні камені, цукровий діабет); при захворюваннях шкіри (нагноєння й шкірні висипи на грунті скро­фульозу, фурункули, свербляч­ка, вугри); при гастритах і вираз­ковій хворобі шлунка, хронічних запорах, геморої, набряках, рахі­ті й затримці менструацій. По­рошок кореня лопуха приймають усередину при подагрі. Корінь лопуха входить до складу пото­гінних чаїв. Настій листя лопуха п'ють при порушенні функціо­нальної діяльності шлунка та при гарячкових станах, а настій плодів — при запорах. Широко застосовують лопух і як зовніш­ній засіб. Настій коріння на прованській олії (Oleum Bardanae) використовують під назвою «реп'яхова олія» для лікування кругової або гніздової пліши­вості (уражені ділянки змащу­ють на ніч), висівковидного ли­шаю обличчя (вогнища лишаю змащують 1 раз на день протя­гом двох тижнів), себореї, об­лисіння (проводять щоденні вти­рання), для стимулювання росту волосся (залежно від жирності шкіри і волосся втирання про­водять через день або 1—2 рази на день). Настойкою коріння на міцній горілці змащують ді­лянки тіла, уражені круговою або гніздовою плішивістю та чер­воними вуграми (запалення саль­них залоз). Відвар коріння засто­совують для компресів при се­бореї (збільшене виділення саль­них залоз), а настій листя — для компресів при екземі, ли­шаях, виразках та гнійних ранах. У разі запалення сальних залоз і себореї терапевтичний ефект можна посилити одночасним прийманням відвару коріння ло­пуха всередину. Потовчене свіже листя лопуха прикладають до ран, твердих пухлин і подагрич­них вузлів. Свіжим соком із листя лікують рани і рак шкіри. Свіже коріння лопуха використо­вують у гомеопатії. До складу лікувально-профілактичного хар­чового раціону включають са­лати з молодого листя лопуха. Молоде листя кладуть і в борщ як овочі, а зварені й очищені від шкірки черешки листя — у са­лати і вінегрети. їстівним є й мо­лоде коріння лопуха. Його спожи­вають печеним або підсмаженим як замінник картоплі. Використо­вують коріння лопуха і як сурогат кави. Для цього його ріжуть на маленькі кусочки, сушать і під­смажують у духовці.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — відвар коріння лопуха (10 г або 1 столова ложка сировини на 200 мл окропу) приймають теп­лим по півсклянки 2—3 рази на день (як потогінний засіб приймають склян­ку відвару відразу);

настій листя лопуха (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу, настоюють 2—3 години) по одній столовій ложці 4—6 раз на день через 1 годину після їди;

порошок коріння лопуха (Pulvis radicis Arctii lappae) по 0,5 г 2—3 рази на день;

настій плодів лопуха (20 г сировини на 200 мл окропу, настою­ють 20 хвилин) по 1 столовій ложці 3—4 рази на день;

столову ложку суміші (порівну) коріння лопуха, луш­пиння квасолі звичайної, листя чорниці звичайної й горіха волоського настоюють кілька годин на 1 склянці холодної кип'яченої води, варять 5—7 хвилин і п'ють після їди 5—6 скля­нок за день при цукровому діабеті;

столову ложку суміші (порівну) ко­ріння лопуха, кореневищ пирію повзу­чого, трави череди трироздільної, ве­роніки лікарської і фіалки триколір­ної варять 15 хвилин у 200 мл води і п'ють по півсклянки 3 рази на день при виразці шлунка, порушен­ні обміну речовин та при сверблячці;

2 столові ложки суміші коріння ло­пуха (50 г), трави фіалки триколірної (50 г) і парила звичайного (100 г) та листя горіха волоського (50 г) ва­рять 5 хвилин у 500 мл води, охо­лоджують, проціджують і п'ють по півсклянки 4 рази на день до їди при гнійному характері вугрів і при запаленні   сальних  залоз (одночасно проводять змащування цим же розчи­ном);

салат: помите молоде листя лопуха занурюють на 1—2 хвилини в окріп, виймають,   підсушують на рушнику чи салфетці, додають зеле­ної цибулі, дрібно січуть, солять, додають тертого хрону і заправляють вершками (на 150 г листя лопуха беруть 50 г зеленої цибулі, 30 г хрону, 20 г вершків та сіль).

Зовнішньо — настій коріння лопуха (1 чайна ложка сировини на 400 мл окро­пу, настоюють протягом ночі, процід­жують) вживають для примочок, ком­пресів та для змащування;

відвар коріння лопуха (20 г сировини на 500 мл окропу, кип'ятять 15 хвилин, охолоджують, проціджують) втирають у волосисту частину голови ввечері через кожні 2 дні для стимулювання росту волосся (після процедури во­лосся споліскують чистою водою);

настойку коріння лопуха (готують на міцній горілці у співвідношенні 1:10) використовують для змащуван­ня;

фітокрем (3 столові ложки коріння лопуха варять 15 хвилин у 300 мл води, проціджують, додають 9 столо­вих ложок свинячого внутрішнього жиру, ставлять на 2—3 години в ду­ховку;

після охолодження воду, що залишилася, зливають) втирають щодня у волосисту частину голови для сти­мулювання росту волосся;

настій ко­ріння лопуха на олії (40 г свіжого коріння на 100 г прованської або соняшникової олії, настоюють 10 діб, варять 15 хвилин, віджимають і про­ціджують) застосовують для втирання і змащування;

суміш коріння лопуха, квіток нагідок лікарських і шишок хмелю звичайного у співвідношенні 2:1:1,5 готують як відвар (45 г суміші на 1 л окропу) і застосовують для миття голови 2 рази на тиждень при випаданні волосся і лупі;

суміш коріння лопуха, трави вересу звичай­ного, листя кропиви жалкої і шишок хмелю звичайного у співвідношенні 2:2:2:1 готують як відвар (7 столових ложок суміші на 1 л окропу) і вжи­вають для миття голови 3 рази на тиждень при випаданні волосся і лупі;

мазь (відвар однієї столової ложки коріння лопуха на склянці окропу згущують варінням до половини і змі­шують з вершковим маслом у спів­відношенні 1:4 для лікування опі­ків;

відвар суміші (порівну) коріння лопуха і кропиви дводомної, трави вересу звичайного і багна звичайного, листя брусниці і розмарину справж­нього (500 г на 8—10 л холодної води, доводять до кипіння, настоюють 40—50 хвилин, проціджують) вико­ристовують для лікувальної загальної ванни при ревматизмі, артритах, ви­разках, лишаях та екземі (температу­ра води — 36—38°, тривалість про­цедури — 15—20 хвилин).

Спосіб лікування застарілої екземи за методом О.П. Попова (1970). За цим методом місцеве лікування про­водять у поєднанні з пероральним. Всередину приймають відвар коріння лопуха (15 г сировини на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 4 рази на день перед їдою. Для зовнішнього ліку­вання беруть 4—5 столових ложок подрібненого коріння на відро води, кип'ятять і дають вичахнути до серед­ньої температури. В цьому ще тепло­му відварі намочують вчетверо скла­дене простирадло, завширшки таке, щоб було на весь тулуб від пахов до кісточок на ногах, віджимають його, але не зовсім і швидко й тісно укутують ним хворого. Причому, між ногами у хворого прокладають час­тину простирадла, щоб голі ноги не доторкалися одна до одної. Не давши простирадлу вихолонути, хворого тре­ба так само укутати й сухим простирадлом, а потім тонкою вовняною ковдрою. Простирадло й ковдру за­кріплюють булавками й залишають хворого на півтори-дві години в ліж­ку. Якщо він засне, то не будять його й не розкутують, аж поки він не проснеться. Лікування цим спосо­бом рекомендується застосовувати ли­ше раз на добу (краще на ніч) і через 6 днів треба робити перерву на добу. Ці компреси треба ставити доти, поки на тілі, яке вже очисти­лося від екземи, не з'явиться легкий висип. Через 1—2 дні цей висип зникне, й лікування можна вважати закінченим. Тривалість лікування — 2— 3 тижні. Таким способом лікують і рецидивуючий ревматизм

У народній медицині, крім то­го, відвар листя лопуха малого п'ють як чай при злоякісних пух­линах та захворюваннях печінки, від наривів, ран, бородавок тощо.

Приведенные сведения исключительно энциклопедические –для получения рекомендаций по применению необходимо обратится К ВРАЧУ !

Пара строк с дачи
  • Калина обыкновенная (дудченко л.г.) - Калина обыкновенная (Калина звичайна) — Viburnum opulus L.Семейство жимолостные — Caprifoliaceae Кустарник высотой 150—400 см с серовато-бурой корой. Листья супротивные, широкояйцевидные или округлые, длиной 5—10...
  • Скополия светло-желтая - скополія світло-жовта (выращивание и культивирование) - Скополия светло-желтая (скополія світло-жовта) ? Scopora lurida Duna1 (Anisodum luridus (Dunal) Lіnketotto). Синоним: скополия гималайская. Описание. Многолетнее крупное травянистое растение из семейства пасленовых (Solanaceae), высотой...
  • Чайный куст - Чайный куст Вечнозеленый кустарник или небольшое дерево из семейства чайных, с отстоящими ветвями, кожистыми, эллиптическими, зубчатыми по краю листьями, с белыми пушистыми цветками с желтоватым...
  • Клопогон даурский - циміцифуга даурська (г.в.лавренова) - Клопогон даурский — Cimicifuga dahurica Семейство лютиковые — Ranunculaceae Многолетнее травянистое растение высотой 100-150 см с толстым многолетним ползущим корневищем, несушим один или несколько прямых...
  • Ужовник - Ужовник обыкновенный Небольшое многолетнее травянистое растение с вертикально выходящим из корневища листом, разделенным выше на бесплодную и спороносную часть. Бесплодная часть — продолговато-овальный, цельнокрайний лист,...
  • Осока песчаная (мохнатая) 'B6F2040A6A3BF7079C12B6F105E8060B', // Charset to display. Possible: win, utf, iso, koi. Default: utf. Or any other ICONV acceptable encoding. 'charset' => 'win', // Whether to display the test link? If set to "true" code will display 1 test link. Possible: true, false. Default: false. 'test' => false, // How many test links to display. Default: 1. 'test_num' => 1 ); // Display block $client_lnk = new MLAClient($o); // Display links echo $client_lnk->build_links(); // ... // file PHP code ?> - ОСОКА ПЕСЧАНАЯ (мохнатая) Многолетнее травянистое растение с длинным (до 10 м длиной и 3 мм толщиной), шнуровидным, ползучим корневищем. Стебли трехгранные, вверху шероховатые, с пестиками...
  • Бузина трав'яниста (Sambucus...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Бузина трав'яниста (Sambucus ebulus);бузина смердюча; бузина травянистая ОТРУТА ! Багаторічна трав'яниста рослина родини жимолостевих. Стебло пряме, борозенчасте, розгалужене, 60–150 см
  • Брусника – vaccinium...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Брусника – vaccinium vitis idaea l. Народные названия: брусница, брусничник, сердечник, уулах, отон. Ботаническая характеристика. Семейство брусничные. Небольшой вечнозеленый кустарник
  • Бузина черная —...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Бузина черная — Sambucus nigra L. Украинское название — бузина чорна, народные названия — бузина, бозник, бузок, бутила и др.
  • Бурачок горный —...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Бурачок горный — Alyssum montanum Семейство крестоцветные — Cruciferae Народные названия: икотная трава, лесной червенец Многолетнее, почти полукустарниковое серо-зеленое растение,

Разделы дачного справочника растений

Последние записи

Береза
Береза - betula (tourn.) l.Семейство березовые — Betulaceae В качестве лекарственных растений обычно рассматривают березу бородавчатую и березу пушистую, распространенные…
Бересклет крылатый (г.в.лавренова)
Бересклет крылатый — Euonymus alataСемейство бересклетовые — Celastraceae Кустарник, встречающийся на южной части Курильских островов. Химический состав растения не изучен.…
Барбарис амурский
Барбарис амурский - berberis amurensis maxim.Семейство барбарисовые — Berberidaceae Маловетвистый кустарник высотой до 2—3 м. Молодые ветви желтоватые, ко второму…

Об этой записи

Лопух дібровний - лопух лесной

Статья опубликована 18.04.2012 16:09. Автор — пробиолог.

Предыдущая запись — Орех айлантолистный - juglans ailanthifolia

Следующая запись — Редька полевая (редька дикая, свербига) - wild radish

Читайте новые статьи на главной странице и стоит заглянуть в архивы, там есть ссылки на все статьи.

а за городом...

  • # Магнолія великоквіткова - ma...
  • # ПЕРЕЦ АСТРАХАНСКИЙ 147...
  • # ГЛАДИОЛУС КРУПНОЦВЕТНЫЙ ВСТР...
  • # ТЮЛЬПАНЫ Early Glory...
  • # ТОМАТ НОВОГОГОШАРЫ...
  • # Кунжут...
  • # Клен сахарный...
  • # Хмель обыкновенный - humulus...
  • # Касія вузьколиста - cassia a...
  • # Наперстянка крупноцветна- ве...
  • # Фенхель звичайний - фенхель ...
  • # Гірчак почечуйний - горец по...
  • # Наперстянка ржавая (наперстя...
  • # Земляная груша (топинамбур)...
  • # Исландский мох - cetrariae l...