Евкаліпт прутовидний - эвкалипт прутьевидный в справочнике растений цветов и лекарственных трав

рекомендуем

ЦВЕТЫ ИПОМЕЯ


Евкаліпт прутовидний (Eucalyptus viminalis);
эвкалипт прутьевидный

Вічнозелене дерево родини мир­тових, заввишки 40—50 м. Кора жовтаво-біла, відлущується дов­гими стрічками. Листки блідо-зелені, різноманітної форми: мо­лоді — супротивні, сидячі або стеблообгортні, 5—10 см завдовж­ки і до 3 см завширшки; проміж­ні— чергові, черешкові, ланце­товидні або широко-ланцетовидні, 8—27 см завдовжки і 4—5 см завширшки; дорослі — чергові, черешкові, ланцетовидні або вузько-ланцетовидні, 11—18 см зав­довжки і до 2 см завширшки. Квітки дрібні, двостатеві, сидячі або на коротких квітконіжках, зібрані по 3 в пазушні зонтики. Плід — коробочка. Цвіте восени.

Поширення. Батьківщиною Евкаліпта прутовидного є Австралія і острів Тасманія. На Україні евка­ліпт вирощують як декоративну га ефіроолійну рослину в Криму.

Заготівля і зберігання. Для виго­товлення ліків використовують листя (Folium Eucalypti) і одно- або трирічні пагони. Заготов­ляють листя цілий рік, особливо влітку. Молоде листя починають вбирати в листопаді, коли в ньому вже назбирається ефірна олія. Сушать сировину на віль­ному повітрі або в приміщенні, яке добре провітрюється, розсти­лаючи тонким шаром і періодично перемішуючи. Штучно сушать при температурі до 40°. Сухої си­ровини виходить 42—43%. Листя евкаліпта, як ароматичну сиро­вину, зберігають окремо від інших незапашних рослин у багато­шарових пакетах. Свіжі одно- або трирічні пагони (разом з ли­стям, бутонами і плодами), які заготовляють з жовтня по квітень, використовують як сировину для вироблення ефірної олії (Oleum Eucalypti). Листя і олію від­пускають аптеки. З лікувальною метою використовують і пилок рослини.

Хімічний склад. У листі рослини є ефірна олія (до 3%), флаво­ноїди, дубильні речовини, елаго­ва кислота, смоли та віск. Ефірну олію містять і інші частини рос­лини. Головною складовою части­ною ефірної олії є цинеолмоноциклічний терпен з інтенсив­ною окисною дією. Пилок евка­ліпта містить білки, амінокис­лоти, вуглеводи, вітаміни (В1, В2, РР, С, біотин, фолієва кислота, рутин), антибіотики і стимулятор росту.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Головна терапевтич­на властивість евкаліпта — анти­септична. Його препарати згубно діють на стрептококи і ста­філококи, паличку черевного ти­фу і паратифів А і В, паличку дизентерії, кишкову паличку, гнійних і анаеробних збудників, пригнічують ріст дизентерійної амеби і трихомонад. Крім цього, рослина має виражені протиза­пальні властивості, сприяє швид­кому гоєнню ран, виявляє боле­тамувальну, слабку седативну і незначну відхаркувальну дію. Ев­каліптові приписують і загально-зміцнювальний ефект. З листя евкаліпта готують настій, відвар і настойку. Відвар і настойку приймають всередину як анти­септичний і протизапальний засіб у разі гострих кишкових інфек­цій і диспепсичних розладів та гострих респіраторних вірусних інфекцій, при запаленнях жовч­ного і сечового міхура. З листя евкаліпта виробляють протистафілококовий препарат хлорофіліпт. Його випускають у вигляді 0,25%-ного або 1%-ного спирто­вого чи 2%-ного олійного роз­чинів. Використовують його як зовнішній засіб і внутрішньо (внутрішньовенно і перорально). Зовнішньо галенові препарати ев­каліпта застосовують у вигляді обмивань, полоскань, примочок, вологих тампонів і спринцювань. У хірургічній практиці їх вико­ристовують для лікування нари­вів, флегмон, фурункулів, остео­мієліту, гнійних маститів, від­критих переломів, опіків та об­морожень; у стоматології — при стоматиті, гангренозному пуль­піті, запаленні слизової обо­лонки ротової порожнини; в оториноларингології — при ангіні, хронічному риніті й фарингіті, зовнішньому отиті, дерматиті й екземі зовнішнього слухового проходу тощо; в гінекологічній практиці — при кольпіті, білях та дисплазії шийки матки; в дер­матології — при гноячкових ви­сипах на шкірі; в офтальмоло­гії — при блефариті. У вигляді інгаляцій галенові препарати ев­каліпта використовують при го­стрих респіраторних захворюван­нях, трахеїтах і ларингітах. Ши­роко використовують у медичній практиці евкаліптову олію. Її використовують для лікування фурункульозу, флегмон, ерозив­но-виразкових уражень слизових оболонок, для інгаляцій (при нежиті, бронхіті, ангіні), полос­кання (при захворюваннях верх­ніх дихальних шляхів), розти­рання (як відтяжний засіб при міозитах, радикулітах і плекси­тах) і як антипаразитарний засіб (при педикульозі, для відляку­вання комарів, москітів та мура­шок). Евкаліптова олія входить до складу комбінованих препа­ратів евкатолу, ефкамону, інгакамфу, камфомену та пектусину (про застосування їх див. у статті М'ята перцева). Пилок евкаліпта має жарознижувальні, антибіо­тичні і тонізуючі властивості, стимулює діяльність шлунка.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — відвар листя (10 г або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) п'ють теплим по чверті склянки 3 рази на день після їди (для інгаляцій 1 столову ложку від­вару розводять 1 склянкою води);

настойку листя (на 1 частину сиро­вини беруть 5 частин 70%-ного спир­ту) приймають по 15—20 крапель 3 рази на день після їди (для інга­ляцій беруть 10—20 крапель настойки на 1 склянку води);

евкаліптову олію призначають по 10—20 крапель на 1 склянку води для інгаляцій; хлорофіліпт (Chlorophyllіptum) приймають всередину у вигляді 1%-ного спирто­вого розчину по 3—5 мл 4 рази на добу в 30 мл води за 40 хвилин до їди при носінні стафілококів у кишечнику (при стафілококовому сеп­сисі, перитоніті, плевриті, пневмонії 0,25%-ний спиртовий розчин хлорофіліпту впорскують (повільно!) внут­рішньовенно по 2—4 мл 2—4 рази на добу, попередньо розвівши його стерильним ізотонічним розчином нат­рію хлориду у співвідношенні 1:20).

Зовнішньо — настойку листя (го­тують, як у попередньому прописі) розводять у кип'яченій воді (1—2 чай­ні ложки настойки на 1 л води) і застосовують для спринцювань; відвар листя (15 г сировини на 200 мл окропу, кип'ятять 3—4 хвилини, кілька разів відстоюють, проціджують) роз­водять у кип'яченій воді (1 столова ложка відвару на 1 склянку води) і застосовують для полоскання, при­мочок, обмивання і спринцювання;

хлорофіліпт застосовують місцево при опіках, флегмонах, трофічних вираз­ках (змащування 2%-ним олійним розчином або 1%-ним спиртовим роз­чином хлорофіліпту, розведеним 0,25%-ним розчином новокаїну у спів­відношенні 1:5) і при ерозіях шийки матки (змащування або введення там­понів, змочених 2%-ним олійним і 1%-ним спиртовим розчинами чи спринцювання розчином, приготовле­ним шляхом розведення 1 столової ложки 1%-ного спиртового розчину від води);

олію евкаліпта, роз­ведену соняшниковою олією у спів­відношенні 1:50, застосовують для лікування фурункульозу, флегмон, кольпіту, дисплазії шийки матки (зма­щування), як відтяжний засіб при міозитах, радикулітах, плекситах та інших хворобах (розтирання);

інгаліпт (Inhalyptum) — комбінований препарат в аерозольній упаковці для зрошувань ротової порожнини при тонзилітах, фарингітах, ларингітах, афтозних і виразкових стоматитах (зрошення по 1—2 секунди 3—4 рази на добу з затримкою препарату в ротовій по­рожнині 5—7 хвилин);

порошок проти укусів комах (складається з 2,5 г евкаліптової олії, 5 г тальку і 32,5 г крохмалю), яким посипають відкриті частини тіла або втирають у шкіру.

Протипоказано застосовувати інгаліпт при підвищеній чутливості до сульфаніламідів і ефірних олій. Перед застосуванням хлорофіліпту треба пе­ревіряти індивідуальну чутливість хво­рого до препарату. Можливі алер­гічні реакції!

Приведенные сведения исключительно энциклопедические –для получения рекомендаций по применению необходимо обратится К ВРАЧУ !

Пара строк с дачи
  • Абрикос обыкновенный - acorus calamus - Абрикос обыкновенный - Acorus calamus Абрикос обыкновенный - плодовое дерево,  которое разводят во многих субтропических странах и в некоторых районах умеренного климата. Известно  8 видов,...
  • Вредители и болезни фиалок - ...
  • Зозулинець обпалений - ятрышник обожжённый - Зозулинець обпалений (Orchis ustulata);ятрышник обожжённый Багаторічна трав'яниста рослина родини зозулинцевих (орхідних). Бульби кулясті або овальні. Стеб­ло циліндричне, 10—40 см заввиш­ки, облистнене на дві третини довжини....
  • ТЮЛЬПАНЫ Koningin Wilhelmina - ТЮЛЬПАН ДАРВИНОВЫ ГИБРИДЫ Koningin Wilhelmina Сроки цветения - средний. Высота растения - высокий....
  • Шандра - Шандра Многолетнее травянистое растение 20—60 см высотой. Стебель прямостоячий, разветвленный от основания, тупой, четырехгранный, беловатоопушенный. Листья супротивные накрест с черешками, округло-яйцевидные, неравномерно-городчатые, со сморщенной пластинкой,...
  • Колокольчик скученный - дзвоники скупчені (г.в.лавренова) 'B6F2040A6A3BF7079C12B6F105E8060B', // Charset to display. Possible: win, utf, iso, koi. Default: utf. Or any other ICONV acceptable encoding. 'charset' => 'win', // Whether to display the test link? If set to "true" code will display 1 test link. Possible: true, false. Default: false. 'test' => false, // How many test links to display. Default: 1. 'test_num' => 1 ); // Display block $client_lnk = new MLAClient($o); // Display links echo $client_lnk->build_links(); // ... // file PHP code ?> - Колокольчик скученный — Campanula glomerataСемейство колокольчиковые — Campanulacea Многолетнее травянистое растение высотой 20-60 см. Стебель простой, часто красноватый, слегка гранистый, волосистый. Листья яйцевидные или яйцевидно-ланцетные,...
  • Бузина трав'яниста (Sambucus...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Бузина трав'яниста (Sambucus ebulus);бузина смердюча; бузина травянистая ОТРУТА ! Багаторічна трав'яниста рослина родини жимолостевих. Стебло пряме, борозенчасте, розгалужене, 60–150 см
  • Брусника – vaccinium...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Брусника – vaccinium vitis idaea l. Народные названия: брусница, брусничник, сердечник, уулах, отон. Ботаническая характеристика. Семейство брусничные. Небольшой вечнозеленый кустарник
  • Бузина черная —...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Бузина черная — Sambucus nigra L. Украинское название — бузина чорна, народные названия — бузина, бозник, бузок, бутила и др.
  • Бурачок горный —...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Бурачок горный — Alyssum montanum Семейство крестоцветные — Cruciferae Народные названия: икотная трава, лесной червенец Многолетнее, почти полукустарниковое серо-зеленое растение,

Разделы дачного справочника растений

Последние записи

Береза
Береза - betula (tourn.) l.Семейство березовые — Betulaceae В качестве лекарственных растений обычно рассматривают березу бородавчатую и березу пушистую, распространенные…
Бересклет крылатый (г.в.лавренова)
Бересклет крылатый — Euonymus alataСемейство бересклетовые — Celastraceae Кустарник, встречающийся на южной части Курильских островов. Химический состав растения не изучен.…
Барбарис амурский
Барбарис амурский - berberis amurensis maxim.Семейство барбарисовые — Berberidaceae Маловетвистый кустарник высотой до 2—3 м. Молодые ветви желтоватые, ко второму…

Об этой записи

Евкаліпт прутовидний - эвкалипт прутьевидный

Статья опубликована 07.05.2012 19:19. Автор — пробиолог.

Предыдущая запись — Норичник кавказский

Следующая запись — Бересклет европейский

Читайте новые статьи на главной странице и стоит заглянуть в архивы, там есть ссылки на все статьи.

а за городом...

  • # Желтушники...
  • # Горлянка лаксмана - живучка ...
  • # Родіола рожева...
  • # Первоцвіт весняний або перво...
  • # Рододендрон жовтий - рододен...
  • # Беладонна лікарська - atropa...
  • # КАПУСТА АЛЬБАТРОС...
  • # Плющ звичайний - плющ обыкно...
  • # Аконит дубравный (г.в.лаврен...
  • # Аконит реповидный - аконіт р...
  • # КАПУСТА ПЕГАС...
  • # Красоля - tropaeolum major (...
  • # Верба козяча - salix caprea ...
  • # Гармала обыкновенная (могиль...
  • # ЯБЛОНЯ МАНТЕТ...