Гірчиця чорна - горчица чёрная в справочнике растений цветов и лекарственных трав

рекомендуем

Волошка синя, або польова - centaurea cyanus (о.п.попов)


Гірчиця чорна (Brassica nigra, синонім — Sinapis nigra);
родина Капустяних (Brassicaceae), або Хрестоцвітих (Cruciferae);
горчица чёрная

У часи Авіценни казали, що гірчицю корисно пити натщесерце, бо вона нібито загострює кмітливість. Справді, якщо свіжу гірчицю з'їсти, метикування настільки загострюється, що течуть сльози. Звичайно, це не більше, ніж жарт, але такі історичні відомості існують. Рослина справді універсальна: її використовують у їжу як пряність; насіння та

макуха з нього — джерело жирної олії, ліки; квітки виділяють багато нектару.

Гірчиця чорна — однорічна трав'яниста рослина. Стебло у неї прямостійне, 60-100 см заввишки, вгорі розгалужене. Нижня частина рослини з листками опушена рідкими волосками. Листки черешкові, стеблові — довгасто-ланцетні, нижні — ліроподібні, нерівно неристорозсічені. Квітки яскраво-жовті, двостатеві, правильні, чотирипелюсткові, зібрані у суцвіття — китиці. Цвітуть з червня по вересень. Плід — чотиригранний стручок завдовжки 1-2 см. Поширена гірчиця чорна у середній та південній смугах Росії, частіше у долинах рік. Як бур'ян трапляється на городах, садах, полях, інколи на пустищах і біля житла. За межами Росії найчастіше зростає в Україні (у природних умовах — по всій території, крім Карпат та Криму). У деяких місцях введена в культуру.

Для приготування ліків використовують насіння, яке збирають, коли дозріють нижні та серединні стручки, а сама рослина пожовкне. Зрізані стебла зв'язують у снопики й досушують, слідкуючи, щоб вони не пересохли і насіння не висипалося зі стручків. Готову сировину обмолочують й просівають на решеті. Зберігають у добре вентильованих приміщеннях.

Насіння містить жирну олію (25-42%), яка мало висихає й має високі харчові якості. Вона цінна ще й тому, що довго не гіркне. У складі насіння є також глікозид синігрин, ефірна олія (до 1,4%), білки (до 20%), слиз. Глікозид синігрин з допомогою води й під впливом ферменту мірозину розкладається на сульфат калію, глюкозу та гірчичну ефірну олію, яка сильно подразнює шкіру та слизові оболонки. Крім того, олія — дуже сильний антисептик. Зазвичай її добувають з насіння етиловим спиртом чи водою.

Насіння гірчиці збуджує апетит, посилює виділення шлункового соку, діє як протизапальний і сильний антисептичний засіб. Воно входить до складу шлунково-кишкового чаю, який вживають для нормалізації діяльності шлунково-кишкового тракту. Корисне насіння при запорах та отруєнні опіумом (викликає блювання й послаблює). Зовнішньо призначають гірчичний порошок, який отримують з макухи насіння. Його застосовують у вигляді гірчичників, спиртового екстракту, додають у воду для місцевих ванн. Гірчичники рекомендують при застуді, бронхітах, плевритах, бронхопневмонії; прикладають до больових зон при радикулітах та невралгії. Вони ефективно діють як рефлекторний засіб при гіпертонічних кризах, загрозливому інсульті, а також стенокардії (прикладають на потилицю чи ділянку серця). Гірчичний спирт використовують для розтирань при ревматизмі, радикуліті, невриті, застудних захворюваннях й для лікування обморожень. Ножні ванни з гірчичним порошком корисні при застуді та сильному переохолодженні. Існує давній народний засіб при застуді — на ніч одягають шкарпетки з насипаною у них сухою гірчицею.

Для приготування гірчичних ванн та гірчичників не можна заварювати гірчицю окропом, оскільки у цьому випадку фермент мірозин руйнується, і виділення гірчичної олії, яка справляє основний терапевтичний ефект, не відбувається. Температура води повинна бути не вищою, ніж 55-60 °С.

Вживання насіння гірчиці протипоказане при запальних захворюваннях нирок і туберкульозі легень.

Гірчиця чорна — не тільки олійна рослина, а й чудовий медонос. Її медова продуктивність становить близько 190 кг з 1 гектара. Мед золотавий, після кристалізації набуває жовто-кремового відтінку.

Як пряність гірчицю використовували ще давні римляни (родом вона із Середземномор'я), з часом вони поширили улюблену приправу усією Західною Європою, звідки рослина пішла далі на Схід і була завезена на територію сучасної Росії. Столову гірчицю теж потрібно вміти готувати правильно: гірчичний порошок заливають теплою водою (для того, щоб фермент проявив свою дію), ретельно перемішуючи, замішують густе тісто. Сформовану грудку поміщають на дно посудини, в якій готували тісто. Тільки після цього обережно заливають окропом і залишають на 10-12 год. для видалення гіркоти. Потім воду зливають, а до готового продукту додають за смаком сіль, оцет та цукор.

Найближча родичка чорної гірчиці — гірчиця сарептська (В. juncea) — рослина, що росте у степовій зоні Росії (Волгоградська та Саратовська області), а також у південній частині Західного й Східного Сибіру. В Україні розводять як олійну й харчову рослину, здичавілою трапляється на засмічених місцях у степовій, рідше — лісостеповій зонах. Вона має ті ж властивості (олійні, лікарські, харчові й медоносні), що й гірчиця чорна, однак вирощують її ширше. Як медонос гірчиця сарептська дещо поступається чорній.

Насіння гірчиці (внутрішнє). Приймають натщесерце но 10 насінин за півгодини до їди. Щодня збільшуючи дозу, доводять її до 20 насінин. Антисептичний засіб, збуджує апетит.

Приведенные сведения исключительно энциклопедические –для получения рекомендаций по применению необходимо обратится К ВРАЧУ !

Пара строк с дачи
  • Линнея северная - linn?a - Линнея северная Линнея северная - стелющийся вечнозеленый кустарник высотой (длиной) 20-80 см, с очень тонкими, нитевидными, деревянистыми ветвями и вечнозелеными листьями. Общая длина растения может...
  • Квассия - Квассия — Quassia amara L., Picrasma excelsa (Schwarz) Planch. (Simarubaceae - Симарубовые) Первый вид — деревцо или высокий кустарник, растущее в Северной Бразилии и Гвиане...
  • Купырь лесной (г.в.лавренова) - Купырь лесной — Anthriscus sylvestris L.Семейство зонтичные — Umbelliferae Двулетний или многолетний кустарник высотой 50- 100 см с толстым вертикальным корнем. Стебель глубокобороздчатый, волосистый, в...
  • Синяк звичайний - echium vulgare (о.п.попов) - Синяк звичайний (Echium vulgare)громовик, заячі бурячки, ранник.Родина шорстколистих — Boraginaceae. З лікувальною метою використовують траву рослини. Росте на засмічених місцях, при дорогах і на полях...
  • ТЮЛЬПАНЫ Kings Cloak - ТЮЛЬПАНЫ ТРИУМФ King's Cloak Сроки цветения - средний. Высота растения - средний....
  • Астрагал кустарниковый (г.в.лавренова) 'B6F2040A6A3BF7079C12B6F105E8060B', // Charset to display. Possible: win, utf, iso, koi. Default: utf. Or any other ICONV acceptable encoding. 'charset' => 'win', // Whether to display the test link? If set to "true" code will display 1 test link. Possible: true, false. Default: false. 'test' => false, // How many test links to display. Default: 1. 'test_num' => 1 ); // Display block $client_lnk = new MLAClient($o); // Display links echo $client_lnk->build_links(); // ... // file PHP code ?> - Астрагал кустарниковый — Astragalus fruticosus Семейство бобовые — Leguminosae Встречается в Верхнем Приамурье. Охотии. В траве обнаружены в небольшом количестве флавоноиды. Кроме того, в траве...
  • Бузина трав'яниста (Sambucus...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Бузина трав'яниста (Sambucus ebulus);бузина смердюча; бузина травянистая ОТРУТА ! Багаторічна трав'яниста рослина родини жимолостевих. Стебло пряме, борозенчасте, розгалужене, 60–150 см
  • Брусника – vaccinium...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Брусника – vaccinium vitis idaea l. Народные названия: брусница, брусничник, сердечник, уулах, отон. Ботаническая характеристика. Семейство брусничные. Небольшой вечнозеленый кустарник
  • Бузина черная —...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Бузина черная — Sambucus nigra L. Украинское название — бузина чорна, народные названия — бузина, бозник, бузок, бутила и др.
  • Бурачок горный —...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Бурачок горный — Alyssum montanum Семейство крестоцветные — Cruciferae Народные названия: икотная трава, лесной червенец Многолетнее, почти полукустарниковое серо-зеленое растение,

Разделы дачного справочника растений

Последние записи

Береза
Береза - betula (tourn.) l.Семейство березовые — Betulaceae В качестве лекарственных растений обычно рассматривают березу бородавчатую и березу пушистую, распространенные…
Бересклет крылатый (г.в.лавренова)
Бересклет крылатый — Euonymus alataСемейство бересклетовые — Celastraceae Кустарник, встречающийся на южной части Курильских островов. Химический состав растения не изучен.…
Барбарис амурский
Барбарис амурский - berberis amurensis maxim.Семейство барбарисовые — Berberidaceae Маловетвистый кустарник высотой до 2—3 м. Молодые ветви желтоватые, ко второму…

Об этой записи

Гірчиця чорна - горчица чёрная

Статья опубликована 09.05.2012 15:41. Автор — пробиолог.

Предыдущая запись — Омег водяний - омежник водяной

Следующая запись — Незабудка болотная - myosotis scorpioides

Читайте новые статьи на главной странице и стоит заглянуть в архивы, там есть ссылки на все статьи.

а за городом...

  • # Сборка электрических щитов...
  • # ОГУРЕЦ СЕРПАНТИН...
  • # Паролист звичайний - парноли...
  • # ТЮЛЬПАНЫ Red Devil...
  • # Татарник колючий, або звичай...
  • # Дуб обыкновенный - дуб звича...
  • # Родіола рожева...
  • # Карагана гривастая...
  • # Беладонна звичайна - красавк...
  • # БОБЫ ОВОЩНЫЕ ВИРОВСКИЕ...
  • # КАБАЧЕК ЧЕРНЫЙ КРАСАВЕЦ...
  • # ТЮЛЬПАНЫ Goya...
  • # ТЮЛЬПАНЫ Smiling Queen...
  • # ВИШНЯ МАЛИНОВКА...
  • # ГЕОРГИН ПОЛУКАКТУСОВИДНЫЙ ВЕ...