Чаполоч пахуча - зубровка душистая в справочнике растений цветов и лекарственных трав

Чаполоч пахуча (Hierochloe odorata);
зубрівка, лядник; родина Тонконогових (Роасеае), або Злакових (Gramineae);
зубровка душистая

Злаки, за винятком широковідомих (жито, пшениця, ячмінь, овес), зазвичай малопомітні. Найчастіше саме вони утворюють куртини так званої трави, хоча, якщо придивитися, то можна помітити і їхні суцвіття — колоси та волоті. Саме такою постає перед нами «травичка-зубрівка». Злак отримав другу назву завдяки одному з видів свого роду — чаполочі південній (Я. australis), яку спеціально відшукують і поїдають могутні зубри.

Чаполоч пахуча — трав'янистий кореневищний багаторічник заввишки 20-70 см, з приємним запахом. Стебло у цього злаку висхідне, голе, з порожнистими міжвузлями й потовщеними вузлами. Листки чергові, цілокраї, лінійні, зверху сіро-зелені, а зісподу — зелені. Суцвіття — волоть завдовжки до 8 см, складається з окремих колосків завдовжки 4-6 мм. Цвіте чаполоч у квітні-травні. Плід — зернівка, як і в усіх злаків. Росте на луках, трав'янистих схилах, лісових галявинах, болотах й у заростях чагарників. В Україні чаполоч пахуча росте переважно у лісостеповій зоні та на Поліссі, подекуди у Карпатах у соснових та мішаних лісах, на вирубках і галявинах, на пісках, лісокультурних площах.

З лікарською метою використовують надземну частину рослини без суцвіть і прикореневих листків. Після збирання суцвіття обрізають, а стебла і листки сушать на відкритому повітрі, розкладаючи їх на тонкій тканині чи папері. Інколи траву зв'язують у пучки і розвішують під укриттям. Термін зберігання сировини — 2 роки. Застосовують рослину тільки в народній медицині.

Листки та стебла чаполочі містять значну кількість кумарину (до 0,2%), який і надає аромату рослині, а також деякі органічні кислоти. У листках і суцвіттях містяться, крім того, аскорбінова кислота (вітамін С) й похідне кумарину — умбеліферон.

Водний настій трави і настойку на горілці у народній медицині застосовують як засіб, що збуджує апетит та поліпшує травлення. Допомагає травичка і при захворюваннях шлунково-кишкового тракту; її використовують також як антисептичний, протитуберкульозний і протигарячковий засіб.

З допомогою рослини ароматизують горілку (екстрагування трави слід робити в холоді). Чаполоч додають у маринади і соління, ароматизують курильний та нюхальний тютюн, безалкогольні напої.

На відміну від чаполочі південної, наша духмяна травичка не до смаку великій рогатій худобі — вона її не поїдає.

Настій трави. 1 столова ложка сировини на 200 мл окропу. Настоюють півгодини у закритій посудині, проціджують. Приймають по 1 столовій ложці 3-4 рази на день за 10-15 хв. до їди.

Приведенные сведения исключительно энциклопедические –для получения рекомендаций по применению необходимо обратится К ВРАЧУ !