Бобівник трилистий (Меnуаnthеs trifoliata),
вахта трилиста, бобрівник трилистий.
Родина бобівникових — Меnуаnthасеае.
З лікувальною метою використовують листя цієї рослини.
Бобівник трилистий часто утворює суцільні зарості по берегах озер, ставків і торф'яних боліт. Дуже поширений у помірній зоні Північної півкулі, в тому числі майже на всій території помірної смуги Радянського Союзу й зокрема на Україні.
Трилистий бобівник — багаторічна рослина з довгим товстим повзучим кореневищем; кінець його підведений і має кілька трійчастих листків на довгих (до 10 см) черешках, що розширюються внизу в піхву. Листочки короткочерешкові, довгасто-обернено-яйцевидні, тупуваті. Квіткове стебло безлисте, до 30 см завдовжки, прямостояче, несе на верхівці досить густу китицю квіток; віночки квіток білувато-рожеві. Листки на смак гіркі, мають мигдальний запах. Цвіте рослина в травні — першій половині червня. Листя з неї збирають навесні та влітку (після цвітіння).
В науковій медицині листки з трилистого бобівника, що містять у собі гіркоту, використовують як шлунковий засіб, що підвищує апетит, спричинює виділення шлункового соку (при зниженій кислотності) і взагалі поліпшує травлення.
В народі листя цієї рослини застосовують, крім того, при геморої (з кровотечами) та хворобах печінки й жовчного міхура як жовчогінний засіб (особливо при жовчно- кам'яній хворобі). А завдяки тому, що в цьому листі є вітамін С, його рекомендують і від цинги. Крім того, його вважають і глистогінним засобом.
Як засіб, що підносить загальний тонус організму, ця рослина допомагає й при туберкульозі легень, але з умовою, якщо її довго й регулярно вживати (у вигляді відвару або порошку).
Цю рослину застосовують і для клізм при хронічних запорах.
Способи застосування. Відварі 10,0—200,0; вживати по 1 столовій ложці 3 рази на день.
Для клізм — розвести цей відвар у півтора раза.
Порошок: по 1,0—2,0 3—4 рази на день перед їдою.