Морква дика - морковь дикая - описание фото свойства в справочнике растений цветов и лекарственных трав

Морква дика (Daucus carota);
гніздо сороче; морковь дикая

Дворічна трав'яниста жорстковолосиста рослина родини селерових (зонтичних). Стебло прямостояче, гранчасто-борозенчасте, угорі розгалужене, 25—80 см заввишки. Листки двічі-тричі перисторозсічені, з довгастими або лінійними, надрізанозубчастими частками. Квітки правильні, дрібні, 5-пелюсткові, білі, зібрані у складні великі зонтики, біля основи яких є обгортка, утворена перистороздільними листочками; центральна квітка зонтика часто неплідна, темно-червона, на довгій квітконіжці. Плід — двосім'янка. Цвіте у червні — липні.

Поширення. Морква дика росте як бур'ян на полях і відкритих місцях по всій території України.

Сировина. Для медичних потреб використовують плоди рослини (Fructus Dauci carotae). Заготовляють плоди під час повної стиглості (зрізані зонтики підсушують і обмолочують). Сухі плоди зберігають у щільно закритих коробках. Аптеки сировину не відпускають.

Хімічний склад. У насінні моркви дикої є ефірна олія (1,6%), алкалоїди (1,4%), дубильні речовини (0,2%), органічні кислоти, цукри та понад 20 мікроелементів.

Фармакологічні властивості і використання. Насіння моркви дикої використовують як засіб, що має сечогінні, холеретичні, солерозчинні, спазмолітичні, протизапальні та антимікробні властивості. В науковій медицині плоди моркви дикої використовують як сировину для виготовлення спиртового екстракту, який входить до складу препарату уролесану. Уролесан призначають при лікуванні нефролітіазу, жовчнокам'яної хвороби, гострого та хронічного калькульозного холециститу, пієлонефриту, ниркових і печінкових колік та сольових діатезів. У народній медицині порошок з плодів моркви дикої вживають як вітрогінний, глистогінний і проносний засіб та при нетравленні шлунка. При нирковокам'яній хворобі п'ють настій плодів, дотримуючись при цьому дієти, як при нефриті.

Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — уролесан (Urolesanura) по 8—10 крапель на грудочці цукру 3 рази на день перед їдою (курс лікування — від 5 днів до 1 місяця), а в разі ниркових і печінкових колік — по 15—20 крапель на прийом;

порошки з плодів по 1 г на прийом, 3 рази на день;

настій плодів (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу, настояти у термосі протягом ночі) по одній склянці 3 рази на день (пити гарячим!)