Плаун булавоподібний - плаун булавовидный в справочнике растений цветов и лекарственных трав

Плаун булавоподібний (Lycopodium clavatum);
п'ядич булавоподібний, дереза; родина Плаунових (Lycopodiaceae);
плаун булавовидный

Плаун — не квіткова рослина, а спорова, до того ж, як стверджують палеоботаніки, більш давня, ніж папороті. Стебло булавоподібного плауна вилчасто розгалужене, округле, повзуче, завдовжки до 4 м. Від стебла відходять висхідні гілочки, густо вкриті м'якими, спрямованими косо вгору, лінійно-ланцетними, цілокраїми, загостреними на кінці у довгу прозору волосинку листками. Спороносні листки трикутнояйцеподібні, утворюють колоски завдовжки 1-4 см, сидячі, по два на спільній довгій ніжці. Спороношення у другій половині літа (липень-серпень). Росте у хвойних і хвойно-широколистяних лісах по всій території Росії, в Україні — на Поліссі, півночі лісостепової зони, у Карпатах — у соснових лісах на вологому піщаному Грунті.

Булавоподібний плаун — лікарська і технічна рослина.

Для медичних потреб використовують спори рослини, які збирають, починаючи з другої половини літа, коли спороносні колоски набудуть жовтого забарвлення. Заготовляють спори зранку, по росі або у вологу погоду (у суху погоду спори від дотику миттєво осипаються). Гілочки зі стробілами (колосками) обережно

зрізають ножицями у підставлену тару (картонну чи металеву коробочку). Не можна виривати рослину з коренем, інакше вона відновиться лише через 20-30 років. Зібрану сировину розстилають на папері й сушать на сонці у безвітряну погоду чи в теплому приміщенні. Потім спори просіюють через волосяні, капронові чи шовкові сита, щоб відділити їх від сміття. Термін зберігання необмежений, важливо лише зберігати у сухому місці. Гілочки спороносних колосків, що залишилися після просіювання, використовують як окрему лікарську сировину, це так звана трава плауна.

У спорах рослини містяться до 50% жирної олії, фітостерин, гліцерин, клітковина, цукри і мінеральні солі. Гілочки спороносних колосків містять до 0,12% алкалоїдів.

Порошок спор — найкращий засіб для присипання попрілостей у немовлят. Його також ефективно застосовують при мокнучих екземах, пролежнях, ранах, опіках і відмороженнях. Допомагає порошок і при шкірній сверблячці. Відвар спор використовують для обмивань і примочок при різних шкірних захворюваннях (псоріазі, сверблячих шкірних висипаннях, гноячках, фурункулах).

Внутрішнє вживання відвару спор і настою трави плауна зумовлене їх протизапальними, знеболювальними і сечогінними властивостями. Відвар спор п'ють, не проціджуючи, при запальних процесах у нирках і сечовому міхурі, затримці сечовипускання у дітей, печінкових і ниркових коліках, спазмах гладких м'язів органів травного тракту, невралгії, ревматичних болях і захворюваннях дихальних шляхів. Інколи замість відвару спор використовують настій трави.

Гомеопати застосовують спори плауна при лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту і дихальних шляхів. Фармацевти обсипають спорами плауна різні пілюлі.

У ливарному виробництві спори — одне з кращих обсипань форм і деталей.

Відвар спор. 1 столова ложка сировини на 200 мл холодної води. Варять, помішуючи, 15 хв. Не проціджують! Приймають по 1 столовій ложці через кожну годину.

Настій трави. 1/2 чайної ложки сировини на 200 мл окропу, настоюють 10 хв., проціджують. Випивають 1 склянку протягом дня малими ковтками.

Мед зі спорами плауна. Мед посипають спорами плауна. Приймають по 1 столовій ложці через кожні 2 год. При захворюваннях сечового міхура.

Приведенные сведения исключительно энциклопедические –для получения рекомендаций по применению необходимо обратится К ВРАЧУ !