Вільха клейка - ольха клейкая в справочнике растений цветов и лекарственных трав

рекомендуем

Груша — pyrus communis l. (чекман и.с.)


Вільха клейка (Alnus glutinosa);
вільха чорна; родина Березових (Betulaceae);
ольха клейкая

Погожої квітневої днини ліс «прозорий». Молоде листя ще не розпустилося, усе навколо дуже добре проглядається. У низині, біля струмка, якесь невисоке дерево розпустило сережки. Це вільха клейка. Її бруньки, молоде листя і пагони дуже клейкі, звідси й походить назва рослини.

Висота дерева 5-25 (рідко до 35) м. Кора темно-коричнева, з віком майже чорна, тріщинувата. Листки з'являються після цвітіння, округлі, яйцеподібно-еліптичні, з виїмчастою верхівкою і клиноподібною основою, з країв — двопилчасті. Молоді пагони вільхи червонувато-бурі, клейкі. Чоловічі суцвіття — сережки, жіночі — короткі колоски, одиночні чи у китицях, по 2-6. Цвіте рослина зазвичай у квітні. Приквіткові луски потім розростаються, дерев'яніють, супліддя набувають вигляду темно-коричневих шишечок завдовжки 1-4 см. Плід — однонасінний двокрилий горішок, дозріває у жовтні. Розкриття шишечок і розлітання насіння відбувається у лютому-березні. Чорна вільха — швидкоросле дерево, але не дуже довговічне — живе 50-100 років, рідко більше. При рубках дає чисельну поросль на пнях, після досягнення 40-річного віку інколи відновлюється кореневими нагонами. Цінна, високопродуктивна лісоутворювальна порода. Утворює чисті та мішані насадження — з ялиною, березою, осикою, ясенем та іншими деревами. На низинних болотах вільха — корінна порода. Підлісок чорновільшняків (лісу з чорної вільхи) складається з черемхи, горобини, крушини, чорної смородини, калини — справжнє лікарське товариство. У трав'яному покриві переважають яглиця, папороті, гадючник в'язолистий, кропива й осоки.

Вільха часто заселяє покинуті землі, струмкові та річкові наноси, оголення гірських порід, але найчастіше росте у заплавних низинах з близьким заляганням Ґрунтових вод. Так само, як її близька родичка — вільха сіра, синонім — вільха біла (А. іnсаnа), чорна вільха звичайна у лісовій та лісостеповій зонах середньої смуги Росії, лісовій і лісостеповій зонах України, Білорусії, рідко трапляється у степовій частині Казахстану.

З лікарською метою використовують листки, кору молодих гілок і супліддя вільхи (шишечки). Листки та кору заготовляють навесні, а супліддя — восени і взимку. Опалі шишечки збирати не можна! Супліддя сушать на горищі чи під укриттям на відкритому повітрі, а потім у спеціальних сушарках при температурі 50-60 °С. Листки використовують свіжими, кору сушать на відкритому повітрі, досушують на горищах. Термін зберігання готової сировини (шишечок і кори) — 4 роки. Супліддя вільхи відпускають у спеціалізованих аптеках, застосовують у науковій і народній медицині. Кору і листя використовують тільки у народній медицині.

Шишечки вільхи містять дубильні речовини (до 2,5%), вільну галову кислоту і флавоноїди; листя — глікозиди й органічні кислоти; кора — тритерпеноїди і до 16% дубильних речовин.

Супліддя мають в'яжучі, протизапальні і кровоспинні властивості. Настій і настойку з них рекомендують вживати при шлунково-кишкових захворюваннях (диспепсії, ентероколітах, ентеритах, хронічних колітах, дизентерії, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки), а також при ревматоїдному поліартриті та застуді. У гінекології настої кори і суплідь застосовують для зупинки маткових кровотеч різного походження, у тому числі при фіброміомі матки на фоні запальних захворювань статевих органів. Відвар листків у народній медицині використовують при подагрі та поліартриті, як потогінний засіб при застуді.

Свіжі листки і кору у вигляді настою рекомендують для зовнішнього застосування (полоскання, примочки) при ангінах, запаленні горла, для лікування ран і виразок. Ножні ванни з відвару листків усувають втому м'язів після тривалої ходьби.

У ветеринарії настій кори і суплідь рослини призначають при захворюваннях шлунково-кишкового тракту у телят, поросят і ягнят.

Препарати вільхи сірої у медицині та ветеринарії застосовують нарівні з препаратами з вільхи клейкої при тих самих показаннях.

Вільха має важливе водоохоронне значення, укріплює береги водойм. Деревина цієї породи бурувато-червона, однорідна, еластична, стійка до гниття, тому її здавна використовують для будівництва різних гідротехнічних споруд (гребель, дамб, будівель на палях, колодязних зрубів). Кору застосовують для дубіння шкір і виготовлення натуральних барвників (фарбує тканини у червонувато-бурий колір).

Бджоли у квітні повертаються у вулики з багатим запасом свіжого білкового корму — пилку вільхи.

Настій суплідь. 10 г сировини на 200 мл окропу. Нагрівають на водяній бані протягом 10 хв., проціджують, віджимають, доводять теплою кип'яченою водою до початкового об'єму. Приймають по 1/2-1/3 склянки 2-3 рази на день.

Настойка суплідь. Готують у співвідношенні 1:5 на 40%-ному спирті (горілці). Приймають по 25-30 крапель тричі на день. Готову настойку відпускають у спеціалізованих аптеках.

Відвар кори. 15 г подрібненої сировини на 200 мл окропу. Кип'ятять 15 хв., проціджують. Приймають по 1 столовій ложці 3-4 рази на день.

Приведенные сведения исключительно энциклопедические –для получения рекомендаций по применению необходимо обратится К ВРАЧУ !

Пара строк с дачи
  • ТЮЛЬПАНЫ praestans Unicum - ТЮЛЬПАН РЕМБРАНТ praestans 'Unicum' Сроки цветения - ранний. Высота растения - средний....
  • Вербейник даурский (г.в.лавренова) - Вербейник даурский — Lysimachia daurica Ledeb.Семейство первоцветные — Primulaceae Многолетнее травянистое растение, встречается в Приморье, Приамурье, на Сахалине, на Южных Курилах. В траве содержится -...
  • Портулак огородный - ПОРТУЛАК ОГОРОДНЫЙ Однолетнее травянистое растение высотой около 50 см. Стебель сочный, прижатый к земле или приподнимающийся, ветвящийся у основания. Листья сочные, мясистые, лопатчатые. Цветки желтые,...
  • Эхинопанакс высокий- ветеринарное - Эхинопанакс высокий (заманиха) — echinopanax elatum nakai Ботаническая характеристика. Семейство аралиевые. Невысокий колючий кустарник высотой до 1,5 м. Корневище поверхностное, длинное, толстое, с немногочисленными тонкими...
  • Крапива коноплевая - Крапива коноплевая - Urtica cannabina L. Встречается довольно широко во всех районах Восточной Сибири около селений, на пустырях, у дорог, на каменистых засоренных склонах, часто...
  • Боярышник кровяно-красный - глід криваво-червоний- ветеринарное 'B6F2040A6A3BF7079C12B6F105E8060B', // Charset to display. Possible: win, utf, iso, koi. Default: utf. Or any other ICONV acceptable encoding. 'charset' => 'win', // Whether to display the test link? If set to "true" code will display 1 test link. Possible: true, false. Default: false. 'test' => false, // How many test links to display. Default: 1. 'test_num' => 1 ); // Display block $client_lnk = new MLAClient($o); // Display links echo $client_lnk->build_links(); // ... // file PHP code ?> - Боярышник кровяно-красный — crataegus sanguinea pall. Народные названия: боярка, боярышник сибирский. Ботаническая характеристика. Семейство розоцветные. Кустарник или небольшое деревце высотой 1—4 м, с крепкими побегами,...
  • Бузина трав'яниста (Sambucus...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Бузина трав'яниста (Sambucus ebulus);бузина смердюча; бузина травянистая ОТРУТА ! Багаторічна трав'яниста рослина родини жимолостевих. Стебло пряме, борозенчасте, розгалужене, 60–150 см
  • Брусника – vaccinium...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Брусника – vaccinium vitis idaea l. Народные названия: брусница, брусничник, сердечник, уулах, отон. Ботаническая характеристика. Семейство брусничные. Небольшой вечнозеленый кустарник
  • Бузина черная —...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Бузина черная — Sambucus nigra L. Украинское название — бузина чорна, народные названия — бузина, бозник, бузок, бутила и др.
  • Бурачок горный —...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Бурачок горный — Alyssum montanum Семейство крестоцветные — Cruciferae Народные названия: икотная трава, лесной червенец Многолетнее, почти полукустарниковое серо-зеленое растение,

Разделы дачного справочника растений

Последние записи

Береза
Береза - betula (tourn.) l.Семейство березовые — Betulaceae В качестве лекарственных растений обычно рассматривают березу бородавчатую и березу пушистую, распространенные…
Бересклет крылатый (г.в.лавренова)
Бересклет крылатый — Euonymus alataСемейство бересклетовые — Celastraceae Кустарник, встречающийся на южной части Курильских островов. Химический состав растения не изучен.…
Барбарис амурский
Барбарис амурский - berberis amurensis maxim.Семейство барбарисовые — Berberidaceae Маловетвистый кустарник высотой до 2—3 м. Молодые ветви желтоватые, ко второму…

Об этой записи

Вільха клейка - ольха клейкая

Статья опубликована 24.01.2013 21:37. Автор — пробиолог.

Предыдущая запись — Бадьян настоящий (дудченко л.г.)

Следующая запись — Апельсин - апельсин

Читайте новые статьи на главной странице и стоит заглянуть в архивы, там есть ссылки на все статьи.

а за городом...

  • # Незабудка лесная - myosotis ...
  • # Щавель кінський...
  • # Купина кільчаста - купёна му...
  • # ТЮЛЬПАНЫ Ollioules...
  • # Грибы. ОПЕНОК НАСТОЯЩИЙ (ОСЕ...
  • # СВЕКЛА МОНА...
  • # Шипшина повисла - шиповник п...
  • # ТЮЛЬПАНЫ Upstar...
  • # Пижмо звичайне - пижма обыкн...
  • # Тирлич жовтий - горечавка жё...
  • # ТЮЛЬПАНЫ Meissner Porzellan...
  • # Красоднев - hemerocallis...
  • # ТЮЛЬПАНЫ Pako...
  • # Рис...
  • # Гравилат городской. гравилат...