Первоцвіт весняний (Primula veris, синонім — Р. officinalis);
аптечна скороспілка, баранчики, веснівка, весняник лікарський, ключики, лісове зілля, медяник, первенець, первоцвіт лікарський, примула, примула гайова; родина Первоцвітих (Ргітиіасеае);
первоцвет весенний
Провесна. Сніг у лісі майже розтанув. У низинах ще стоїть вода, а на обсохлих ділянках і відкритих сонячних місцях, у широколистяних і мішаних лісах, серед чагарників і на галявинах з'явилися розетки м'ясистих, оксамито-опушених листків. З середини розеток підіймаються квіткові стріли з рідким зонтикоподібним суцвіттям, які утворені трохи пониклими, світло-жовтими квітами. Це і є первоцвіт весняний, або примула. Одна з народних назв примули — баранчики.
Примула — багаторічна кореневищна рослина, висота її квітконоса не перевищує 10-20 см. Кореневище вертикальне, коротке, з численними тонкими буруватими корінцями. Цвіте зазвичай у другій половині квітня — на початку травня. Плід — яйцеподібна коробочка. Росте у лісовій і лісостеповій зоні
Європейської частини Росії. В інших районах первоцвіт весняний замінюють інші види примули. В Україні зростає у лісових і лісостепових районах, рідше на північному сході степової зони у лісах, на узліссях, серед чагарників.
Як лікарську рослину первоцвіт застосовували ще в античному світі. Цілющі властивості мають усі частини: кореневища з коренями, листки, квітки. Для приготування ліків кореневища заготовляють напровесні, до цвітіння рослини, або восени, після в'янення листя. Сушать їх на відкритому повітрі або у теплому провітрюваному приміщенні, розстилаючи тонким шаром на папері чи тканині й періодично перемішуючи. Листки збирають на початку цвітіння, зрізають їх ножицями чи гострим ножем. Необхідно залишати половину листків на кожній рослині, щоб не ослабити її, не завадити цвітінню і відновленню. Листя сушать швидко й обережно, при високій температурі (80-90 °С). При такій обробці зберігається аскорбінова кислота (у листі до 6% у перерахунку на суху масу). Квітки акуратно обривають чи зрізають цілими суцвіттями і сушать на відкритому повітрі під укриттям.
Кореневища мають комплексний хімічний склад, у них містяться сапоніни, глікозиди, ефірна олія та каротин (провітамін А). Квітки і листя містять сапоніни, флавоноїди, каротин і вітамін С, а також ефірну олію.
Примулу застосовують здебільшого як відхаркувальний засіб при захворюваннях дихальних шляхів (бронхітах, трахеїтах, ларингітах). Для цього використовують настій подрібнених кореневищ і відвар листків первоцвіту. Водночас ці лікарські форми виявляють болезаспокійливу і сечогінну дію, їх призначають при ревматизмі, захворюваннях нирок і сечового міхура. Кореневища, листки і квітки примули разом з іншими травами (ромашкою, анісом, подорожником) входять до складу різних зборів і лікарських чаїв.
У народній медицині настій кореневищ первоцвіту використовують не тільки як відхаркувальний засіб, а й для розсмоктування зовнішніх крововиливів (синців). Настій квіток, згідно з рекомендаціями народних цілителів, п'ють при застудах, ангінах, головних болях, неврозах і безсонні.
Внаслідок високого вмісту аскорбінової кислоти і каротину листки первоцвіту — чудова добавка до вітамінних салатів, особливо нри гіпо- та авітамінозах А та С.
Настій кореневищ. 10 г подрібненої сировини на 200 мл окропу. Настоюють 15 хв., проціджують. Приймають по 1-2 столові ложки 3-4 рази на день до їди.
Настій квіток. 10 г квіток на 200 мл окропу. Настоюють 15 хв., проціджують. Усю кількість настою поділяють на рівні порції і випивають протягом дня.
Настій листків. 10 г сировини на 200 мл окропу. Настоюють 15-20 хв., проціджують. Приймають по 1/4 склянки 4 рази на день як вітамінний напій.