Пастернак посівний - пастернак посевной в справочнике растений цветов и лекарственных трав

рекомендуем

Вербейник обыкновенный - вербозілля звичайне (г.в.лавренова)


Пастернак посівний (Pastinaca sativa);
пастернак посевной

дворічна трав'яниста гола рослина родини селерових (зонтичних). У перший рік утворює розетку листків і м'ясистий соковитий веретеновидний округло-стиснутий або конусовидний коренеплід, на другий – прямостояче розгалужене гранчасто-борозенчасте стебло заввишки 100 – 170 см. Стеблові листки чергові, сидячі, перисторозсічені, з 3 – 7 парами видовженояйцевидних зарубчастопилчастих і часто надрізанолопатевих сегментів. Квітки правильні, двостатеві або частково тичинкові, 5-пелюсткові, зібрані в складні зонтики; пелюстки жовті, округло-яйцевидні, трохи виїмчасті, у виїмці з загнутою всередину часточкою. Плід – двосім'янка. Цвіте у липні – серпні.

Поширення. Широко культивують як овочеву та лікарську рослину.

Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують плоди (Fructus Pastinacae sati-vae), траву (Herba Pastinacae sativae) і коренеплоди (Radix Pastinacae sativae) пастернаку. Траву збирають під час цвітіння рослини й використовують свіжою або розстилають тонким шаром на папері чи мішковині й сушать у затінку на вільному повітрі. Заготівлю плодів проводять в період повної їх стиглості (зрізані зонтики підсушують і обмолочують). Строк придатності насіння – 3 роки. Коренеплоди використовують свіжими або ріжуть тонкими (3– 5 мм завтовшки) пластинками, які в свою чергу подрібнюють на кусочки завдовжки 1–1,5 см, і сушать у духовці при температурі 50°. Сухих коренеплодів виходить 14–15%. Аптеки сировину не відпускають.

Хімічний склад. Свіжі коренеплоди пастернаку містять жирну олію (близько 0,5 % ), уронові кислоти й пектинові речовини (7,3 % ), крохмаль (до 4 % ), 8,6–10,6 % вуглеводів (арабіноза, галактоза, ксилоза, маноза, рамноза, сахароза, фруктоза), аскорбінову (5– 40 мг %), нікотинову (0,94 мг %) і пантотенову (0,50 мг % ) кислоти, рибофлавін, тіамін, каротин (0,03 мг % ), мінеральні солі (калій – 342 мг % , фосфор – 69 мг % та інші). У плодах є 0,66–1,45% фурокумаринів (бергаптен, ксантотоксин, ксантотоксол, сфондин, імператорин, алоімператорин, ізопімпінелін), флавоноїдні глікозиди (пастернозид, дезглюкопастернозид, гіперозид, рутин та інші) й жирна олія (10%), до складу якої входять гліцериди гептилової, капронової й масляної кислот. У свіжій траві пастернаку є каротин (2,4 – 12,2 мг % ), аскорбінова (до 108 мг %) і фолієва кислоти, тіамін, рибофлавін і фурокумарини. Всі частини рослини містять ефірну олію (в коренеплодах 0,7– 3,5 % , в плодах 1,5–3,6 % ), до складу якої входять октиловий ефір масляної кислоти, гептилова, каприлова, пропіонова й інші кислоти.

Фармакологічні властивості і використання. В нативному вигляді пастернак посівний використовують лише в народній медицині. Галенові препарати рослини вживають для збудження апетиту, як болетамувальний засіб при шлункових, печінкових і ниркових коліках, при простудній гарячці та від кашлю (відхаркувальна дія), при водянці й нирковокам'яній хворобі (діуретична і спазмолітична дія). Настій коренеплодів з цукром п'ють як загальнозміцнюючий і як такий, що   збуджує   статеву функцію, засіб. У науковій медицині використовують препарати пастинацин і бероксан, які виготовляють з плодів пастернаку. Пастинацин (суміш однометоксильних та ізомерних фурокумаринів) розширює периферичні судини й вінцеві судини серця, знімає спазми бронхів і гладеньких м'язів черевної порожнини, виявляє помірну седативну дію. Пастинацин показаний при стенокардії, кардіоневрозах і неврозах з явищами спазму судин, а також при спазмах шлунково-кишкового тракту, жовчовивідних шляхів, нирок і сечоводів. Бероксан (суміш двох фурокумаринів – бергаптену і ксантотоксину) має фотосенсибілізуючі властивості, стимулює ріст волосся і в поєднанні з дозованим ультрафіолетовим опроміненням використовується для лікування псоріазу, вітиліго й гніздової плішивості. Його призначають усередину у вигляді таблеток і зовнішньо у вигляді розчину для втирання. Можливий побічний вплив препарату на організм хворих, наслідком якого є головний біль, серцебиття, болі в ділянці серця та диспепсичні явища. При зниженні дози або тимчасовій перерві в лікуванні побічний вплив зменшується або зникає зовсім. Бероксан протипоказаний при гострих шлунково-кишкових захворюваннях, гепатиті, цирозі печінки, гострому й хронічному нефриті, діабеті, кахексії й гіпертонічній хворобі та виражених ендокринопатіях, при туберкульозі, захворюваннях крові, серця й центральної нервової системи, при злоякісних і доброякісних новоутвореннях та при вагітності. Його не рекомендують приймати дітям до 5 років і хворим похилого (понад 60 років) віку. Під час лікування в денні години рекомендується носити світлозахисні окуляри. Лікування бероксаном проводять під наглядом лікаря, суворо дотримуючись призначеного режиму опромінювання (при поєднанні опромінення уражених ділянок тіла ртутнокварцовою лампою й дії сонячної радіації можливий розвиток бульозного дерматиту!). Кращий ефект при лікуванні бероксаном спостерігається у хворих молодшого віку, при невеликій давності захворювання, у брюнетів і в людей, схильних до загоряння. Курс лікування складається з 4–6 циклів з перервами між ними 15– 20 днів. Загальна доза на курс лікування становить для дорослих 250–300 таблеток, для дітей віком понад 5 років–1/3–1/2 курсу дорослих, залежно від віку. При відсутності необхідного ефекту курс лікування повторюють через півтора – два місяці.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо – настій сушеної трави (1 столову ложку сировини варять 10 хвилин у двох склянках води, настоюють 2 години) по 0,3–0,5 склянки З рази на день за 20–30 хвилин до їди; відвар свіжої трави (1,5–2 столові ложки сировини варять 15 хвилин у склянці води) по чверті склянки З–4 рази на день; відвар плодів (пів чайної ложки подрібненої сировини варять 15 хвилин у склянці води) по чверті склянки 3–4 рази на день; настій сушених коренеплодів (1 десертну ложку сировини на 2 склянки окропу, варити 15 хвилин, настояти до охолодження) по 1 столовій ложці через кожні 4 години; настій свіжих коренеплодів (2 столові ложки подрібненої сировини і 3 столові ложки цукру на склянку окропу, варити 15 хвилин, настояти 8 годин) по 1 столовій ложці 4 рази на день за 30 хвилин до їди; пастинацин (Pastinacinum) по 1 таблетці (0,02 г) 2–3 рази на день до їди (курс лікування – 2–4 тижні); бероксан (Beroxanum) приймають по 1 таблетці (0,02 г) від 1 до 4 раз (залежно від індивідуальної чутливості й сезону року) за 4–3–2 і 1 годину до ультрафіолетового опромінювання. Одночасно 0,5 % -ний розчин бероксану втирають в уражені ділянки тіла спочатку за 12 і 8 годин до ультрафіолетового опромінювання, а в наступні цикли – за 4–2 і 1 годину до ультрафіолетового опромінювання. Змащені ділянки тіла дозволяється мити водою лише після опромінення. При виявленні підвищеної чутливості шкіри до 0,5 % -ного розчину бероксану його розводять 70 % -ним спиртом у співвідношенні 1:3, 1:4 і т. д. Всього протягом циклу проводять 10–20 втирань і опромінень. Режим опромінення хворого ртутно-кварцовою лампою встановлюють, виходячи з даних попереднього визначення біодози.

Приведенные сведения исключительно энциклопедические –для получения рекомендаций по применению необходимо обратится К ВРАЧУ !

Пара строк с дачи
  • Дымянка вайана (г.в.лавренова) - Дымянка Вайана — Fumaria vailantii Семейство дымянковые — Fumariaceae Мелкое травянистое однолетнее растение от 10 до 20 см высотой, сизого цвета, сильноветвистое, раскилисто-распростертое. Листья рассечены...
  • Живокость высокая - ЖИВОКОСТЬ ВЫСОКАЯ Многолетнее травянистое растение с цилиндричес­ким, прямостоячим неветвистым или несущим короткие боковые веточки стеблем высотой до 2 м, покрытым оче­редными, пальчато-раздельными листьями с округлыми...
  • РЕДИС ЗАРЯ - Для открытого грунта. Период от всходов до уборки 21 день. Корнеплод гладкий, массой 18-20г. Мякоть белая, плотная, сочная, без горечи, высоких вкусовых качеств. Ценится за...
  • Порезник странный, или головчатый - ПОРЕЗНИК СТРАННЫЙ, или ГОЛОВЧАТЫЙ (сероголовник, альпийская пучка) Травянистое растение с прямым, крепким и относительно толстым стеблем 20—50 см высотой. Листья перистые, гладкие, с короткими, широковздутыми...
  • Полынь каменная (заячья) - ПОЛЫНЬ КАМЕННАЯ (длинноголовчатая, заячья) Сильно одревесневающий при основании полукустарник с густоопушенными ветвями. Листья снизу сероседые, сверху — тускло-зеленые, на бесплодных побегах в густых розетках, клиновидные;...
  • Молочай палласа (мужик-корень) 'B6F2040A6A3BF7079C12B6F105E8060B', // Charset to display. Possible: win, utf, iso, koi. Default: utf. Or any other ICONV acceptable encoding. 'charset' => 'win', // Whether to display the test link? If set to "true" code will display 1 test link. Possible: true, false. Default: false. 'test' => false, // How many test links to display. Default: 1. 'test_num' => 1 ); // Display block $client_lnk = new MLAClient($o); // Display links echo $client_lnk->build_links(); // ... // file PHP code ?> - МОЛОЧАЙ ПАЛЛАСА (мужик-корень) Многолетнее травянистое растение с длинным и мощным ветвистым корнем, напоминающим корень женьшеня, с толстыми цветущими голыми стеблями 25—50 м высоты. Листья очередные,...
  • Бузина трав'яниста (Sambucus...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Бузина трав'яниста (Sambucus ebulus);бузина смердюча; бузина травянистая ОТРУТА ! Багаторічна трав'яниста рослина родини жимолостевих. Стебло пряме, борозенчасте, розгалужене, 60–150 см
  • Брусника – vaccinium...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Брусника – vaccinium vitis idaea l. Народные названия: брусница, брусничник, сердечник, уулах, отон. Ботаническая характеристика. Семейство брусничные. Небольшой вечнозеленый кустарник
  • Бузина черная —...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Бузина черная — Sambucus nigra L. Украинское название — бузина чорна, народные названия — бузина, бозник, бузок, бутила и др.
  • Бурачок горный —...Справочник растений - Энциклопедия лекарственных трав Бурачок горный — Alyssum montanum Семейство крестоцветные — Cruciferae Народные названия: икотная трава, лесной червенец Многолетнее, почти полукустарниковое серо-зеленое растение,

Разделы дачного справочника растений

Последние записи

Береза
Береза - betula (tourn.) l.Семейство березовые — Betulaceae В качестве лекарственных растений обычно рассматривают березу бородавчатую и березу пушистую, распространенные…
Бересклет крылатый (г.в.лавренова)
Бересклет крылатый — Euonymus alataСемейство бересклетовые — Celastraceae Кустарник, встречающийся на южной части Курильских островов. Химический состав растения не изучен.…
Барбарис амурский
Барбарис амурский - berberis amurensis maxim.Семейство барбарисовые — Berberidaceae Маловетвистый кустарник высотой до 2—3 м. Молодые ветви желтоватые, ко второму…

Об этой записи

Пастернак посівний - пастернак посевной

Статья опубликована 08.07.2013 22:45. Автор — пробиолог.

Предыдущая запись — Пион уклоняющийся (марьин корень) - paeonia anomala

Следующая запись — Петрушка кучерява - петрушка кудрявая

Читайте новые статьи на главной странице и стоит заглянуть в архивы, там есть ссылки на все статьи.

а за городом...

  • # ОГУРЕЧНАЯ ТРАВА (БОРАГО)...
  • # ЯБЛОНЯ ПЕРВЫЙ САЛЮТ...
  • # ТЮЛЬПАНЫ Ad Rems Beauty...
  • # ТЮЛЬПАНЫ Orleans...
  • # Вязель разноцветный...
  • # Девясил шершавый (г.в.лаврен...
  • # Кукуруза обыкновенная - куку...
  • # Герань лучна - герань лугова...
  • # Башмачок пятнистый - башмачо...
  • # Холодок лікарський - спаржа ...
  • # Цибуля переможна - лук побед...
  • # Блошница обыкновенная - бло...
  • # Наперстянка крупноцветна- ве...
  • # Бархат амурский - бархат аму...
  • # Кобея: выращивание и уход...