БЕРЕЗА БІЛА (ПУХНАСТА) —
Betula alba L.
Родина Березові — Betulaceae
Як виглядає? Струнке дерево до 20 м заввишки з повислими гілками і гладенькою білою корою. У старих беріз стовбур внизу темно-сірий з тріщинами. Листки ромбічно-яйцевидні або трикутно-яйцевидні, біля основи ширококлиновидні, інколи майже серцевидні, на кінці загострені, двічі гострозубчасті, з обох боків гладенькі, черешкові. Квітки чоловічі, опущені, зібрані на кінцях гілок у сережки 5—6 см завдовжки (по 2—3 сережки), плід — горішок з двома крильцями, які в 2—3 рази ширші за нього. Цвіте у травні, насіння достигає в липні — серпні.
Де росте? Утворює масиви в лісовій і лісостеповій зонах, росте на пролісках, на мокрих луках, понад струмками по всій території України, зрідка в південній частині Лісостепу, Степу та Криму.
Що й коли збирають? Бруньки навесні, коли вони ще не розпускались і липкі від смолистих речовин. Сушать на холоді при температурі не вищій 15—20°. Рідше (в червні — липні) збирають листки. Напровесні збирають березовий сік (березняк). З дерева випалюють вугілля.
Коли застосовують? При авітамінозах — настій з листків, які містять летку олію, тритерпенові сапоніни (бетулін), флавоновий глікозид гіперозид, смолисті й дубильні речовини, саліцилову й інші органічні кислоти, вітамін С, каротин, фітонциди.
При подагрі, ревматизмі, для очищення крові при екземі, лишаях, висипах на тілі, при свербінні тіла; при виразці шлунка, нестравності його; при бронхітах і трахеїтах, як відхаркувальний і дезинфікуючий засіб; проти дрібних круглих глистів (гостриків і аскарид); в післяпологовому періоді (починаючи з 12-го дня) для прискорення очищення; при ожирінні, щоб посилити обмін речовин; при водянці ниркового походження і при каменях (сечогінна й жовчогінна дія) — бруньки, з яких готують чай або спиртову настоянку.
Використовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку бруньок, трохи кип'ятять і настоюють 2 години. П'ють 2 склянки на день ковтками. Замість чаю можна вживати спиртову настоянку, по 15—20 крапель тричі на день по ложці води (на півлітра 70% спирту дають півсклянки бруньок і настоюють їх протягом 14 днів, потім відціджують, фільтрують і зливають у пляшку). Вживають при атеросклерозі, набряках, нестравності, навіть при холері (проти блювання). В бруньках, окрім леткої олії, сапонінів, дубильних речовин, е бетулоретинова кислота і виноградний цукор.
Настій з молодих листків берези п'ють при серцевих набряках, як сечогінний і потогінний засіб, при виділенні білка з сечею, сечовокислому діатезі, а також при ревматизмі. Свіжі листки промивають холодною перевареною водою, воду зливають, листки заливають гарячою перевареною водою при температурі 40—50° і настоюють протягом 3,5 години. Листки відтискають, настоєві дають відстоятись 6 годин, відділяють від осаду. В такому настої є до 155 мг% вітаміну С. Вживають по 50; 100; 200 мл настою, тричі на день, звичайно перед їдою.
Березовий сік п'ють по 3 і більше склянок на день для «оздоровлення» крові при шкірних хворобах — лишаях, висипах на тілі, при фурункульозі; ангіні; анеміях після поранень, при ранах, які погано гояться, виразках, хворобах, що супроводяться високою температурою; при бронхітах, бронхоектазах, туберкульозі легень; ревматизмі, подагрі, артритах; цинзі. Діє як відхаркувальний засіб, сечогінно, усуває з організму шкідливі речовини, допомагає при серцевих набряках.
Зовнішньо використовують при екземі (компреси) і в косметиці: при вуграх і пігментних плямах миють ним обличчя.
Перетерте на порошок березове вугілля застосовують при отруєнні отрутами і бактерійними токсинами, при здутті кишечника, колітах, підвищеній кислотності шлункового соку — по 1 чайній ложці порошку тричі на день, запиваючи водою (або збовтане з водою).
Березовий дьоготь знищує коростяних кліщів у шкірі — натирають на ніч тіло протягом 3 днів (перед сном). На 4-й день приймають вапну і змінюють весь одяг і постільну білизну.
Спиртову настоянку застосовують для втирань і компресів ори ревматизмі, болях у суглобах, при пролежнях, саднах, ранах, що погано гояться. Зовнішньо використовують листки для гарячих ванн при лікуванні гострих і хронічних екзем, лишаїв, при потішні ніг, а також при ревматизмі. Посну жмеию листків варять 10 хвилин в 4 л зоди, відвар використовують для ванн.
Розпарені свіжі листки використовують для компресів і припарок. В першому випадку накладають у глибоку діжку свіжого березового листя, накривають її і, коли воно зігрівається від теплоти, яку виділяє, хворий заривається в нього на годину і більше (скільки витримає) по шию або пояс («суха» ванна). В іншому випадку ошпареним окропом сушеним листям (або товченим сирим) обкладають уражені місця рук і ніг ( водянка. ревматизм, подагра, параліч), натягують на них панчохи й забинтовують якомога щільніше («зігрівальні панчохи»).
А також зверніть увагу на статтю Береза белая